Ми всі чогось чекаємо кожного дня.
Останнім часом українці чекають відбою повітряної тривоги, появи світла, щоб близькі та кохані підняли слухавку. Цього, N-ого дня, здається, безкінечної війни, чи є настрій і бажання чекати Різдва?
Давайте повернемось туди на 2000 років назад. Ангельська звістка молодій, ще незаміжній дівчині про те, що вона стане матір’ю Спасителя, перевернула її життя. Йосиф і Марія були молодими людьми з окупованої провінції, попереду було багато непростих рішень і випробувань. Чого вартувало народитися Спасителю у хліву, бо не знайшлось місця серед людей — до речі, без світла, води і всього того, що ми зараз називаємо комфортом.
А весь світ, не зовсім розуміючи, чекав народження Визволителя. Народження Христа не ознаменувало свободу для євреїв:
Таке воно, справжнє Різдво не в мішурі прикрашених ТРЦ, не в подарунках і навіть не у дванадцяти стравах – воно в очікуванні народження Того, хто у силі посеред жаху війни, непевності і поганих новин дарувати Мир, Радість, Любов і Надію.
Ми запрошуємо разом з Ірпінською Біблійною Церквою йти від темряви до єдиного Світла цього світу, прожити Адвент особливо:
шукаючи Миру,
покладаючи Надію на Бога,
Радіючи, коли важко і
Люблячи один одного.
Радіймо разом з ангелами, що співають: “Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!”
І нехай яскрава Різдвяна зірка над знеструмленими містами осяє нам, українцям, шлях до Життя і перемоги!





Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.