Тримаючи шлях майже за 500 кілометрів від Ірпеня, команда з 9 чоловік прямувала на захід, у невелике містечко Івано-Франківської області під назвою Косів. Це був перший місійний табір для помісної церкви, який проводився членами Ірпінської біблійної церкви. Завдяки Богу та посвяченим молитвам людей, ми змогли досягти позначки у 50 дітей на ранковій програмі.
Говорячи про вечірню програму, на жаль, ми не змогли провести її в тому форматі, на який розраховували, проте у Бога завжди є план для кожної деталі у нашому житті. Саме так було й у нас, тому ввечері ми мали можливість допомагати по господарству місцевим бабусям. Хлопці косили траву, а дівчата збирали її веретами, копали трохи картоплі, пололи бур’яни, набирали воду з криниці, поливали помідори, годували кролів та навіть пощастило подоїти кіз.
![]() |
![]() |
Ми, люди, завжди орієнтовані на результат у всіх сферах нашого життя, проте для Бога не це головне. Йому важливі відносини з нами, шлях, яким ми крокуємо разом із Ним, і та подорож, в яку Він кличе кожного з нас – подорож довжиною в життя. Можливо, ми не досягли бажаного результату і не провели ідеальну програму, яку планували, але Господь був там, бачив кожне серце і думки як служителів команди та членів помісної церкви, так і дітей. Все це було для Нього і завдяки Йому. Де закінчувалися наші видимі сили, там починав діяти реальний невидимий Бог.
“Тоді Він казав Своїм учням: Жниво справді велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав” (Мат. 9:37-38).
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.