Різдвяний спів сердець – молодіжні колядки

Що може бути краще передріздвяного настрою? Цього року молодь ІБЦ вирішила подарувати людям нашого міста саме такий настрій. 24-го грудня, у Святвечір, замість звичного нам молодіжного святкування, близько 60 хлопців і дівчат пішли у центр міста, до ялинки, щоб заспівати різдвяних колядок. Взявши свічки, які створювали особливу теплу атмосферу, ми почали співати. Люди, що проходили повз, з цікавістю дивилися на нас, деякі зупинялися, щоб послухати. У паузах між колядками брати читали біблійні тексти, у  яких йшлося про народження Ісуса. Тим часом невелика частина нашої молоді ходила та знайомилася з людьми, запрошувала їх на святкування Різдва у нашій церкві 25-го ввечері та на концерт гурту «Кана», який відбудеться 7 січня о 16:00. Найбільше ми привертали увагу діток. Їм дуже подобався наш спів, і вони з радістю танцювали та підспівували.

Після того  ми пішли на центральну площу, колядуючи по дорозі, потім до вокзалу, а тоді перейшли на іншу сторону Ірпіня  і стали колядувати на автобусній зупинці. Найбільше людей, напевно, було там. Деякі починали посміхатися, коли бачили нас, інші, поспіхом йшли кудись, навіть не звертаючи уваги. Але що я знаю точно – кожен з тих, хто у той вечір побачив чи почув, як ми славили Ісуса, хоч на хвилинку, але замислився про Різдво та про сенс цього свята. А саме це і було нашою ціллю. Ми – діти Божі, повинні «…проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння…»  (Луки 4:18) – розказувати Євангеліє.

А у той самий час у Києві, який на даний момент є епіцентром громадянського життя України, різдвяні колядки транслювалися іншою частиною нашої молоді. Група Андрія Андрійко у складі 14 співаків колядувала на майдані та навіть у КМДА, приносячи радісну новину і туди.

Вдосталь наспівавшись, замерзлі але щасливі ми пішли у церкву, де на нас чекав святковий фуршет, тепла атмосфера та гаряча кава. Разом ми молилися, прославляли Бога та спілкувалися один з одним. Смачні страви, в основному – тортики, які приготували наші дівчата послугували хорошим доповненням до вечору. Після трапези ми слухали Евгенія Маліка, який поділився своїми думками з приводу благовістя, нагадував про сенс Свята та сказав багато надихаючих слів. Також було спілкування у групах, коли ми мали змогу висловитися на тему Різдва та поділитися враженнями від свята.

На завершення вечору знайти сумне обличчя було вже неможливо. Всі спілкувалися, обіймалися та вітали один одного з Різдвом. Всі раділи тому, що ХРИСТОС НАРОДИВСЯ!

Різдво 7 січня 2014 року за старою традицією наша молодь провела у колядуванні. Всі хто прийшов, розділився на три групи для того, щоб відвідати і привітати людей зі святом Різдва Христового, які нас запрошували. Співали колядки, зачитували уривки з Писання про народження Спасителя.

Люди дуже радісно зустрічали нас (це було приємно). А ми в свою чергу були дуже раді, що мали можливість привітати людей та засвідкувати їм про те, що Різдво це не лише 12 страв та подарунки, це перш за все народження Того завдяки Кому, ми отримали шанс на спасіння, на вічне життя.

Маша Ружинська: «Які враження після вечора? Та самі найкращі, позитивні та теплі враження після спільної маленької подорожі молоді до сімей з колядками та Словом про нашого Спасителя Ісуса. Отримала багато радості від того, як приймали люди, як були зворушені та відкриті. Дійсно, у ці дні є безцінна можливість говорити про Ісуса. Звісно особлива атмосфера була і після, в церкві, де ми змогли зігрітися не тільки чаєм та солодощами. але й теплими історіями один одного, які дійсно надихали мене особисто. Це Різдво було живим. Слава Ісусу».

Паша Рыбальский: «Рад видеть как молодёжь собирается вместе что бы служить… На второй час песен горло давало про себя знать, но видя людей которые разделяли эту радость вместе с нами, сами наполнялись радостью. Не знаю как всем, но я могу сказать что я наполнился радостью той вести что Иисус родился, и этой радости было слишком много для меня одного и хотелось отдавать ее другим). Запомнился старенький дедушка, который увидел в нас, как он сказал, ?святых? –  но я понимаю, что он видит в нас Иисуса, ведь именно Он свят, который собрал нас всех вместе). Все люди к которым мы заходили были рады нас видеть и слушать, может не идеальное но искреннее пене, которое гласили ?Нині радість стала яка не бувала?. Эта радость про Иисуса Радуемся же вместе)».

Ксенія Касак: «Цьогорічне Різдво багато що мені відкрило. А цьогорічне колядування ще більше укорінило мене в моїх роздумах. Колядуючи з нашою молоддю, відчула особливу відповідальність відкрито свідчити людям про народження Ісуса замість щедрівок і посівань. Пісні, слова привітання і історія про народження приємні для слухання та сприймання саме у свят вечір, у час сімейної вечері. Це відкрите благовістя – люди готові слухати тебе без упередженості. Як багато можна було б ще зробити в цей час Різдва, коли всі просто повинні бути готові слухати хоча б тому, що це свято на увесь світ».