Три місяці тому, на вечірньому служінні, ми молилися за місіонерські поїздки, які запланувала молодь нашої церкви. Час минув швидко і ось 1 вересня на такому ж вечірньому служінні ми мали змогу побачити та послухати розповіді про здійсненні подорожі.
Ігор Фостенко був лідером команди, яка відправилася в м. Ужгород. У своєму виступі він розповів, що молодь провела особливий час: відвідували, спілкувалися та розповідали біблійні історії у циганських таборах, спілкувались та проводили час з дітьми. Знайшли мабуть найбрудніший у місті під’їзд в дев’ятиповерховому домі, де живуть пенсіонери та люди, які зловживають алкоголем, і вимили його та навели порядок. А що було зовсім по-новому для багатьох учасників поїздки, то це ходити по місту і свідкувати перехожим про Ісуса Христа, запрошуючи до церкви.
Роман Кондратюк розповів про далеку подорож на Кавказ, де наша молодь проводила денний табір для дітей мусульманської культури. Для них подібний табір був уперше в житті. Через ігри, історії і особисті стосунки молодь намагалася навчити їх любові та повазі один до одного, дружності і прощенню.
Володимир Братащук, несподівано для команди приготував інтерв’ю – запитання про подорож і служіння в Умані. Як підсумок відзначимо, що практично кожен учасник бачив руку Божу та Його особливе благословення в проведенні як денного дитячого табору, так і вечірні спілкування з нецерковною молоддю.
Віталій Колесник представив звіт мабуть найчисленнішої команди (17 хлопців і дівчат), що була в Тернополі. Насамперед служили дітям через «Тиждень спорту», по аналогічному принципу, як наша церква щорічно проводить у Ірпені. Окрім табору молодь мала добру можливість свідчити про свою віру в Ісуса та Його любов до людей багатьом молодим людям на тернопільському «співочому полі» – місці масового молодіжного спілкування.
Як підсумок з усіх виступів, відповідей та свідоцтв, можна сміливо сказати, що хоч наші молоді брати і сестри могли послужити там, де були, все ж, всі, мов один, ствердили: кожен з них здобув більше, ніж віддав, і повернувся духовно багатшим.
Вечір закінчився молитвою подяки нашому Господеві за Його благословення, за охорону в подорожах та свободу, яку ми маємо в наші країні для розповсюдження Його Слова. Ми також просили, щоб Господь Ісус допоміг зберегти та примножити нам той вогонь стремління служити Йому і свідкувати про Нього!




Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.