Сидорчук Яся
Приємно, коли у люблячій сім’ї з’являються діти. Саме такою родиною, маю надію, стане Ірпінська Біблійна Церква для 20-ох Божих «дітей», які сьогодні приєдналися до нашої спільноти. Зранку 2 червня ми мали можливість розділити радість Свята Хрещення. Молоді хлопці, дівчата, чоловіки і жінки виявили бажання засвідчити про свою віру в Господа і бажання слідувати заповідям Христа у житті. Ми бачили їх у церкві, спостерігали їх духовний ріст… і як зовнішній знак духовного відродження – прийняття водного хрещення! Особисто для мене це ще одне підтвердження, що наш Бог – Живий, і Він шукає серця, спраглі по спілкуванню з Ним! Ні хмарна погода, ні загроза дощу, ні прохолода не завадили святу.
Після молитви і пісень хвали старший пастор Миколи Романюк поділився роздумами над словами апостола Павла про одного Господа, одну віру і одне хрещення. Він говорив про проблему, що існує серед українців – користувальницьке відношення до Господа. Так, як ми приходимо до холодильника в пошуках їжі, так і до Христа звертаємося тоді, коли у цьому є гостра необхідність. А Бог бажає мати зв’язок постійно, без різних умовностей.
Також було вказано, що одне хрещення це те, яке завершується людиною у свідомому віці через її віру в Ісуса Спасителя. Після молитви пастора Станіслава 20-ро братів і сестер по двоє заходили у святково прикрашений басейн. Декілька простих запитань від пасторів Сергія Перевишка і Станіслава Ґрунтковського, декілька секунд занурення у воду… і у їхньому житті з’являвся знак, який неможливо відмінити – знак заповіту з Богом, знак життя нового і відродженого. Квіти, усмішки, обійми друзів і знайомих.
Новохрещені члени церкви, в білих шатах, мокрі але щасливі, пішли переодягатися. Свято продовжилося сценкою від молоді. Сподобалася ідея – різні етапи історії життя і спасіння вони показали через кольори футболок, у які вони були вдягнені. Спочатку чорний – духовна смерть, далі червоний – колір крові – жертви Ісуса Христа, що пролилася за гріхи. Білий – життя прощення, в чистоті, голубий – вода, символ хрещення. Далі зелений, колір життя, який вказував на духовний ріст і життя у Дусі. Жовтий – колір царства у вічному місті, яке Ісус приготував для Своєї церкви.
Очікуваною, приємною сподіванкою стала проповідь нашого любого пастора Костянтина Гончарова. Вони з дружиною Анжелою і синами лиш нещодавно повернулися з США і відразу стали центром уваги багатьох. Пастор Костянтин привітав церкву і читав історію з Нового Заповіту про митника Закхея (Луки 19: 1-10). Цей чоловік, володіючи багатством і авторитетом не гребував залізти на дерево, щоб особисто побачити Учителя Ісуса, а згодом і мати з Ним зустріч. Для нас це урок: Ісус бажає саме таких послідовників, які розумітимуть пріоритетність духовного, які шукатимуть Христового понад усіма іншими сферами життя. Адже через зустріч з Ісусом їхнє життя зазнало докорінного переродження – з гріховності до чистоти, з самотності до спільності, з зажерливості до щедрості, з себелюбства до турботи про інших.
Сімейне свято було б не завершеним без спільного обіду усієї церковної родини та гостей. Саме так, їжу духовну кожен зміг доповнити і їжею фізичною. Неперевершеного плову від брата Олександра Чупири вистарчило усім (а це майже 500 людей) ще й залишилося. Відчувається, що «родзинкою» рецепту стала неабияка любов, яка була виявлена через кулінарну майстерність учасникам свята. Велика вдячність йому, дияконам і усім братам, які на чолі зі старшим дияконом Сергієм Тищенком прекрасно організували і зручне служіння під відкритим небом і обід.
Дякуємо Господеві, радіємо з усіма, хто охрестився, бажаємо їм вірного серця у слідуванні за Спасителем Ісусом!
Пожертвування для ІБЦ
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.