Кожного року християни всього світу святкують Великдень – найвеличніше з християнських свят, торжество Життя над Смертю, урочистий день надії на майбутнє та впевненості у своїй вірі. Цей рік став особливим тим, що служіння, приурочені до Пасхи, відбувалися чотири дні підряд.
Великоднє дійство розпочалося дванадцятого квітня, в четвер, на вечірньому служінні. Це був вечір споминання жертви Христа. Зі сцени пролунав заклик споглядати Того, Хто помер і дарував спасіння людям, славити Того, хто жив, помер, воскрес і живе понині! Щирими та богонатхненними були молитви в цей вечір, адже кожне вірне серце дякувало Ісусові за Його діяння. Проповідував в четвер наш любий гість – пастор Гергард Рьотінг, який зосередив  увагу на цифрі тринадцять, не як на «страшному числі», а як на тій главі Єв. від Івана, без якої неможливо уявити останні дні життя Ісуса. Три пункти виділив у своїй проповіді пастор Рьотінг: помилка, якій немає рівних, приклад, якому немає рівних, і Божественна любов, якій немає рівних.
Неймовірна помилка в тому що Ісус, здатний втручатись у „брудні” частини нашого життя і змінювати на краще, Ісус, Який все створює і формує, – схиляється перед учнями всіх часів і народів, щоб «омити їм ноги» – це є справжнє упокорення і це неймовірно!
GNPP7
Неймовірним є особистий приклад Ісуса. Він учив своїх учнів і вчить нас іти навіть до  «незручних» людей. У цьому контексті упокорення – це не християнський термін, а християнський вчинок. Важливим моментом також є те, що Бог будує своє Царство лише з упокореними. Божа любов – це та любов, яку нема з чим порівняти. Ми потребуємо щиро казати один одному, що ми любимо, бо так ми знаходимося в свідомості Христа й по цьому нас пізнають у світі. Ми повинні не мати любов як явище, а самі бути любов’ю.
Після проповіді було Хліболамання, яке проводив Григорій Іванвич Комендант. Він закликав кожного приєднатися до Вечері у ролі члена християнської сім’ї і послідовника Ісуса, цим самим  виражаючи свою любов.
GNPP8
Особливі слова запали мені в серце з пісні, яку виконав Віталій Марценюк: «Знамено Христа – це знамено любові, яке допоможе шлях пройти до Небес». Так, дійсно, Ісус є нашим знаменом, нашою любов’ю і цей вечір став чудовим тому нагадуванням.
П’ятниця тринадцяте. Та хіба молодь боїться забобонів? Звичайно ж, ні, коли мова йдеться про молодіжну зустріч з особливим гостем. Зі Швейцарії прилетів до нас Андре Ернст. Цей чоловік, не обділений почуттям гумору, розповідав нам про Ізраїль – історію та особливе значення цієї країни. Євреї є обраним народом Бога, тому що на їхньому прикладі Він хоче показати модель відносин між ним та людством.
В суботу, чотирнадцятого квітня, відбулася зовсім особлива зустріч! На моїй практиці такого ще не було. Це була нічна зустріч, вечір поклоніння і споглядання Спасителя. Вона розпочалася о десятій годині ночі. Не дивлячись на пізню годину, людей прийшло більше, ніж очікувалося, так, що й місця в Домі Марка не всім вистачило. Але на цьому особливості не закінчилися. Старший пастор Микола Романюк та пастор Сергій Сологуб вводили нас у курс справи. Кому вистачило, отримав вірш із Біблії. Всі вони були взяті з книги пророка Ісаї 52:13-14–53:1-12, але в різних перекладах. Цей уривок з Біблії був узятий не випадково. У віршах Іс. 52:13-14-53:1-10а автор описує Христа, який страждав від наших гріхів, але в текстах Іс. 53:10б-12 показується Ісус живий, Ісус, який переміг смерть. Отже, кожен, хто отримав текст, повинен був в тиші свого серця роздумувати над цим віршем, а потім зачитати і помолитися в його контексті. Молитись за прочитаним текстом міг також і кожен бажаючий. Проста і дружня атмосфера посилювалася піснями хвали під гітару. Ніхто не пішов в цей вечір додому сумним або розчарованим.GNPP11
А в неділю, п’ятнадцятого квітня, в цей чудовий весняний день настало свято Великодня. Дім Миру був переповнений! Ще б пак! Кожному хотілося в цей чудовий день бути з церквою і разом прославляти Христа-переможця. Надихаюче прославлення наповняло серце радістю і буквально відчувалася присутність Ісуса разом з нами. Як завжди чудовою була дитяча програма. Щирі віршики про Ісуса, радісні пісні та білі одежі не могли залишити байдужою жодну людину.
У цей святковий день проповідував пастор Станіслав Ґрунтковський в рамках серії: «Немає нікого, як Він!» Проповідь була про Бога Який є Вічний. Станіслав змусив задуматися нас, коли задав два питання, від відповіді на які залежить наше життя: 1) Чи є Бог? 2) Якщо Бог є, то який Він?
GNPP13
Ключовим текстом стало Об’явлення 1:1-19. Проповідь рясніла прикладами з фізики, які й годі переказати. Але, що можна сказати з впевненістю, то це про три помилки які люди роблять щодо вічності:
1.    Вічність можна заслужити (Мв. 19:16-22).
2.    Вічність можна відкласти на потім (Лк. 12:16-22).
3.    У вічності можна щось змінити (Лк. 16:19-31).
Тому на всі три заблудження є одна біблійна відповідь: «Ні».
Важливу роль в нашому житті відіграє правильна підготовка до вічності: блаженний той, хто слухає і виконує Боже слово (Об’яв. 1:3).
GNPP14
Але на цьому свято не скінчилося. Ввечорі, о четвертій годині, всі знов зібралися в Домі Миру на загально церковний пікнік. Кожен приніс, що зміг: солоденьке, солоненьке, попити… Пікнік складався з двох частин: серйозної та їстівної. В першій частині ми співали пісень під гітару, слухали свідоцтва пасторів і гостей церковних діячів, які висловлювали свою думку про те, що для них є Пасха. А ще прощалися з родиною Марценюків, які провівши в нашій церкві трохи більше року, повертаються назад до Хмельницького. Прощатися завжди сумно, але, як сказав Віталій, контактів ми не втратимо.
GNPP9
Друга частина була смачною. Мужні кухарі-чоловіки порадували нас юшкою з риби та пловом, які були приготовані на вогнищі в котлах. Справжня смакота! Поївши в своє задоволення, люди почали спілкуватися ще активніше, ніж на початку. А молодь та підлітки, звичайно ж, грали в спортивні ігри: футбол, волейбол, сквош та ін. Навіть, дощ, який постійно накрапав, не міг стати для них на заваді.
GNPP3
Ось так благословенно, весело і корисно для духа, душі і тіла наша церква відсвяткувала календарне свято Великдень. Чому календарне? А тому, що кожен день ми святкуємо Пасху в своєму житті.
«І Він зник з виду нашого, щоб звернувшись до наших сердець, ми могли там знайти Його. Бо Він пішов, і, ось, Він тут».  Св. Августин

biblechurch

Залишити відповідь

Романюк Микола
Романюк Микола

Старший пастор ІБЦ

Недільне зібрання

Виберіть зручний час. Два однакових Богослужіння.

10:0012:00

АКТУАЛЬНО 365

Відеогалерея ПО ТЕМАХ

О

П

Р

С

сховатипоказати

© 2024, Ірпінська Біблійна Церква
Розробка та модерація