Велике благословення з маленьких дрібниць

Є в нашого народу така невмируща традиція: наступного після Великодня тижня йти до місць поховань своїх рідних, готуючи їх до найближчої неділі, коли весь люд зійдеться, щоб згадати померлих родичів з їжею та напоями. Споживають прямо на цвинтарі… Гарна традиція чи ні,  можна посперечатися, але мова не про це. А про те, що у нас в Ірпені завдяки цій традиції вулиця Матросова, що веде до міського кладовища, на цей згаданий тиждень стає чи не найпопулярнішою в місті, маючи такі «ознаки» популярності, як автомобільні пробки, п’яні на дорогах…

На тій же самій вулиці розташована й наша Ірпінська Біблійна Церква. Кілька років ми думали, як же використати цю «післявеликодню популярність». І якось у 2003 році вирішили провести доброчинний розпродаж, який згодом отримав назву «Благословенні дрібниці», а в 2011-му був проведений вже вдев’яте!

Що ж воно таке, спитаєте ви? «Оригінальна ідея» запозичена в американців. Коли в них збирається багато мотлоху, вони проводять так звані garage sales — «гаражні розпродажі», де все непотрібне виставляють за символічну ціну у власних гаражах на продаж сусідам, знайомим, перехожим. Так зробили і ми. Усі небайдужі заздалегідь приносили речі, якими у господарстві не користуються, але які можуть стати в нагоді комусь іншому. Усі виручені кошти розподілялися на потреби церкви: на будівництво нової церковної споруди, підтримку місіонерів, що несуть вістку про Христа мусульманам, на проведення літнього сімейного табору.

Бажаючих узяти участь у цій гарній справі було вдосталь: хтось возив і носив речі, хтось на цілий день перетворився на продавця, хтось готував їжу. Деякі наші сестри випекли смачні тістечка, що продавалися тут же, на території, разом із запашною кавою… Загалом під час розпродажу безоплатно, проте старанно працювало більше 40 людей.

Асортимент з кожним роком ширшає: одежа і взуття для дорослих та дітей, кухонне приладдя й посуд, квіти й насіння, косметика й прикраси, книжки, дитячі іграшки й возики, відео- та аудіокасети й диски, фени, міксери, монітори, телевізори, пилососи, керамічна плитка та навіть двоспальне ліжко! І як би там не писали газети, судячи з того, ЩО віддають українці, живеться нам з вами під час всесвітньої кризи, дякуючи Богу, вельми непогано!

Беручи участь у такій акції, можна зробити одразу щонайменше три корисні речі. По-перше, звільнитися від зайвих речей у своїй хаті. По-друге, задешево придбати щось необхідне. Ну й, врешті, пожертвувати кошти на добру справу. До речі, особлива подяка тим, хто не торгувався, розуміючи, що це не «секонд», і усвідомлюючи, що кожна копійка — то не чийсь заробіток, а пожертва, доброчинність.

Залишилося додати найцікавіше: за все те «добро» було виручено майже 24 тисячі гривень. На початку, якщо зважати на ціни, така сума здавалася абсолютно нереальною. Але наприкінці нас очікувало цілком реальне велике благословення — благословення, що склалося (як і завжди, погодьтеся, у нашому житті) з маленьких та незначних благословенних дрібниць.