Свято нашої родини

Свято нашої родини 9 травня — день, коли в усіх країнах СНГ та деяких країнах Європи відзначається День Перемоги у Другій Світовій війні. А ми, брати та сестри, святкували 13-ту річницю заснування нашої Ірпінської Біблійної Церкви. Ця подія для нас — найвизначніша, адже найбільша перемога, яка тільки була за всіх часів у Всесвіті, — це перемога нашого Господа Ісуса Христа і заснування Його Церкви, яку ніхто ніколи не здолає.

Того чудового дня зранку понад 200 віруючих зібралися у Домі Миру, щоб вклонитися Господу. Служіння почалося натхненним музичним прославленням. Усі ми разом у єдності та любові співали чудових пісень, захоплювалися нашим Богом.

Цього року 9 травня було ще одне свято — День Матері. Тож піднесений святковий настрій прославлення підхопили наші діти й підлітки — учні недільної школи. Разом із викладачами вони підготували цікаву концертну програму. Ми ще раз пересвідчилися в тому, що Господь щедро обдаровує кожну дитину талантами, а дорослі мають допомогти виявити їх. Діти співали, читали вірші, розігрували веселі та повчальні театральні сценки, вшановуючи своїх мам та бабусь та дякуючи за їхню любов і турботу.

Старший пастор Микола Романюк звернувся до присутніх з добрим надихаючим словом. Згадав шлях, який пройшла наша церква, благословення Господа, що супроводжували нас упродовж тринадцяти років. І вкотре спонукав кожного замислитися над тим, для чого ми існуємо як церква Ісуса Христа, чого прагнемо, що маємо робити, виконуючи місію Ірпінської Біблійної Церкви: вести якомога більше людей до близьких та зростаючих стосунків з Господом Ісусом. На завершення ранкового спілкування ми почули чудову проповідь Станіслава Грунтковського про те, що виправдання наше — то є дар від Бога через віру. Станіслав дав докладні та зрозумілі пояснення до третього розділу Послання апостола Павла до римлян.

Після обіду знову зібралися разом — на пікнік. До речі, зранку ледь змусила потурбуватися примхлива весняна погода: збирався дощ. Проте вже після дванадцятої на небі з’явилося ласкаве весняне сонечко, и вже ніщо не могло стати перешкодою веселим розвагам.

Спілкування, різноманітні спортивні ігри — баскетбол, волейбол, футбол… Як завжди, здавалося, що дітей більше, ніж дорослих, — ось для кого була справжня насолода! І весь час християнські пісні прославлення лунали на всю околицю. Господь нам дає сили та мудрість не лише для плідної праці, але й для того, щоб проводити дозвілля разом, у колі церковної родини. Сподіваємося, що, побачивши, як проходять свята у християн, до нас будуть приєднуватися наші сусіди — ті, хто мешкає поруч із церквою.

На свіжому повітрі, звичайно, розігрався неабиякий апетит, і тоді настав час віддати належне кулінарній майстерності наших сестер. А після смачного частування ми зібралися на поклоніння Господу просто неба.

Завершився день загальним спілкуванням. З привітанням звернувся президент Українського Біблійного Товариства Григорій Іванович Комендант, який говорив про велику перемогу Господа Ісуса Христа, про нездоланність і непереможність Його Церкви. Це слово нагадало нам, що ми маємо перемогу і безпеку в Ісусі Христі, який є Главою Церкви, і що життя кожного з нас має бути підпорядковано тільки Йому одному.

Потім пастор Микола Романюк запропонував поділитися своїми свідоцтвами. Брати й сестри, які приєдналися до церкви впродовж минулого року, розказали про благословення, які пережили в церкві. Вони дякували Господу, братам і сестрам за те, що стали частинкою дружньої сім’ї.

Господь благословив нас прекрасною територією, де є найкращі умові для того, щоб проводити час у єдності, мати спілкування з Господом Ісусом і один з одним. Після свята залишилися на згадку численні добрі та теплі спогади. Залишається побажати, щоб якомога частіше збиратися разом, у колі найдорожчої та найвідданішої у світі родини, в яку об’єднала усіх нас любов Спасителя Ісуса Христа.