Текст: Івана 4:4-43

 

ВСТУП: Наша нова серія проповідей, досить актуальна та практична. Адже ми досить багато раз у день стикаємось з речами, в яких нам потрібно виявити любов, повагу, терпіння, витримку. Але так часто ми не можемо цього зробити і зразу ж у нас виникають проблеми, виявляє своє домінування наша людська природа, наші старі звички.

 

{quickdown:1} {quickdown:2}

І я не виключення з цього правила. Але готуючись до цієї проповіді, я багато чого переоцінив, зрозумів що у багатьох випадках я був не правий, поступав упереджено і т.д.

Я часто говорив про:

  • любов – а проявляв ненависть
  • благодать – а проявляв закон
  • повагу – виявляв протилежне
  • терпіння – виявляв різкість

І цей список можна продовжувати досить довго. І тому моє бажання щоб завдяки цій історії яку ми будемо сьогодні читати і роздумувати, могла зробити певний переворот вашим сталим думкам, позиціям. Тим речам які ви не в силі були змінити, а самі ви їх ніколи не зможете змінити, єдиний це – Бог може вам у цьому допомогти.

Отож… Давайте ми зараз усі будемо уявляти та моделювати певну ситуацію, яку звичайно досить важко уявити. Але дуже прошу усіх, щоб ви напружились і зробили все можливе від вас. А хто з вас найсміливіший, може навіть висказати те що він собі нафантазував, та що він собі змоделював.

Ви, одного прекрасного літнього дня прогулюєтесь по місті, а можливо вигулюєте свого пса, а можливо гуляєте з дружиною, а можливо запросили на побачення дівчину – для кожного ситуація своя, але не це головне.

Ви гарно проводите час, і ваша дорога пролягла повз досить сумнівний заклад, в який вам навіть не хочеться звертати свій погляд, адже там знаходяться люди, які можливо для вас не приємні, можливо вони вже знаходяться під впливом алкоголю і ведуть себе неадекватно. Але тим не менше ви звернули свою увагу на цей заклад, який назвемо «БАР-КАФЕ». І ви не можете повірити власним очам, ви їх протираєте, а якщо у вас очки, ви це робите вдвічі краще – але все одно перед вами картина, яку ви навіть би напевно не хотіли побачити у страшному своєму сні, але ви її бачите.

За одним столиком в цьому закладі сидить наш старший пастор Микола, але ви свій погляд ведете далі і бачите, ще одну персону жіночої статі, яка попиває пиво і на жаль трішки одіта. І ви спостерігаєте цю картину. Але ви все одно не можете повірити власним очам, ви стоїте хвилину-другу і бачите що дійсно це все насправді, сидить старший пастор і про щось мило та цікаво розмовляє з цією жіночкою.

І ось у мене до вас запитання: «ЯКА Б БУЛА ВАША РЕАКЦІЯ НА ПОБАЧЕНЕ, ЩОБ ВИ ПОЧАЛИ РОБИТИ?»

Ви напевно були б досить збентежені. Де-де але у цьому закладі я не планував і не думав що колись побачу свого пастора.

Але тепер я хочу вам сказати, що подібна ситуація трапилась з Христом, а можливо на той час вона виглядала ще більш визиваючою, ще більш компрометуючою. І учні застали Ісуса Христа за подібною ситуацією.

 

ВИКЛАД:

Наша сьогоднішня історія досить повчальна і я думаю що усі ми зможемо з неї взяти для себе досить багато потрібних та корисних уроків.

Отож, давайте відкриємо єв. Від Івана 4 розділ і з 4 вірша розпочнемо читати.

 

СЛАЙД 2 ПОКАЗАТИ КАРТУ:

Думаю, що усі ми зараз будемо згадувати урок географії. Отож давайте ми собі вибудуємо картину де проходили ці події. Палестина протяжністю з півночі на південь приблизно сягала 200 км. В епоху Ісуса Христа територія була розділена на три частини. На півночі знаходилась – ГАЛИЛЕЯ, на півдні – ЮДЕЯ, а між ними – САМАРІЯ.

 

СЛАЙД 3 (повтор про Палестину)

На цьому етапі свого служіння Ісус не хотів втягуватись у суперечки про хрещення, і тому Він рішив залишити Юдею і перенести Своє служіння в Галілею. Між юдеями та самарянами існувала багатовікова ворожнеча, але найкоротший шлях з Юдеї в Галілею пролягав саме через Самарію. На цю дорогу потрібно було витратити всього три дні.

А інший шлях, яким переважно користувалися юдеї, лежав в обхід Самарії. Потрібно було спочатку перейти річку Йордан на його східному березі а потім ще раз потрібно було переходити Йордан. І ця дорога займала вдвічі більше часу. І для Ісуса, якщо Він хотів скоріше прийти в Галілею потрібно було йти через Самарію

По дорозі Ісус з учнями прийшли в місто Сіхар. І як входити у місто Сіхар там знаходилось роздоріжжя і поблизу була криниця відома, як криниця Якова. З цим місцем було зв’язано досить багато юдейських передань і спогадів. Там знаходилась частина землі яку купив Яків (Бут. 33:18-19), Яків перед смертю заповідав цю землю Йосипу (Бут. 48:22).

І ось ця криниця була завглибшки більш аніж 30 м. Це не джерельний колодязь, вода у нього просочувалась крізь землю, очевидно що без мотузка з нього не можливо було почерпнути воду. Коли Ісус і його невелика команда прийшли до роздоріжжя, Ісус змучений з дороги, присів трішки віддихнути.

Надворі стояв південь. Юдейський день починався у 6 годин а шоста година у юдеїв – це 12 год. дня, тобто найжаркіша пора дня, у цю пору ніхто зі самарян не ходив по воду, лише ті люди які не хотіли ні з ким зустрічатись в силу багатьох причин, і такою людиною виявилась і наша сьогоднішня жінка.

І ось все розпочинається.

Змучений Ісус сидить біля криниці, і спрагнений бачить жінку яка прийшла напевно із усім знаряддям і Ісус просить в неї напитись води.

Я думаю вона з подивом подивилась на Нього.

Свою жіночу лагідність та чистоту ця жінка проміняла на гріх. І за це їй доводиться страждати. Таке не проходить без наказано, по крайній мірі в маленькому селищі.

 

СЛАЙД 4

Вона відкинута всіма, на неї показують пальцем, вона обділена дружбою та любов’ю, і тому вона дуже – одинока.

І ось ми маємо перший бар’єр, який руйнує Ісус:

I. Ісус руйнує моральний (соціальний) бар’єр.

 

СЛАЙД 5

Між учнями Ісуса Христа були жінки з дітьми. Він розмовляв з жінками незалежно від їх соціального положення та відношення до них суспільства: самарянка – блудниця, Никодим -юдейський вчитель, Закхей – митник, книжники та фарисеї – вчителі закону, бідні, хворі, прокажені, розслаблені – відкинуті.

 

СЛАЙД 6

Читаємо 7 вірш, а саме його початок: «Надходить ось жінка одна з Самарії набрати води…»

1.                             По-перше Христос розмовляв із «жінкою». Тому що у юдейських вчителів не було у звичаях передавати вчення жінкам. У ті часи говорилось, «що краще спалити слова Закону, чим передавати їх жінці». Або була навіть молитва у юдеїв: «Боже я тобі дякую, що ти не створив мене жінкою». В Юдеї жінка не могла без мужчини читати молитви, або сама звершувати подорожі в Єрусалим на головні свята, жінка не могла читати Тору. До служіння Христа не було жодного прикладу, щоб єврейська жінка ставала ученицею великого вчителя, тим паче, щоб вона була його супутником, або наставляла, чи навчала кого не будь окрім дітей. Равин не міг в суспільних місцях  говорити навіть зі своєю жінко, дочкою, або сестрою. Були навіть фарисеї, яких називали «контужений та скривавлений фарисей» тому що при появі жінки вони закривали очі, або опускали свої голови, і вдарялися в стіни домівок. Якщо бачили равина який розмовляв із жінкою – це міг бути кінець його репутації а Ісус заговорив з цією жінкою. Тому, любов Ісуса Христа до грішників не відкидає нікого, – ні митника, ні перелюбника, ні повію, ані вбивцю.

Дочитати уривок Ів. 4:7-15

 

СЛАЙД 7

2.                             По-друге – співрозмовниця Христа змінила п’ять чоловіків і жила із шостим у гріху. Прочитати (Ів.4:16-18). Тобто по суті вона була перелюбниця яку варто було каменувати, але яка уміло обходила закон, тому що до цього часу була жива. Але Ісус заговорив з такою жінкою, скажімо жінкою сумнівної репутації. Та навіть любий поважаючий себе чоловік, мужчина, не говорячи вже про равина, не хотів щоб його бачили в компанії з такою жінкою. Для юдею це була неймовірна історія, яка могла тільки приснитись у страшному сні

І ось Господь все це відмітає і відкриває самарянці Свою таємницю. Христос руйнує стіни, які були вибудувані між народами на протязі багатьох років.

Що спонукує цього Чоловіка не тільки не принижувати самарян, а навіть вступати в розмову з цією жінкою-самарянкою?

ЛЮБОВ, ТОМУ ЩО ЛЮБОВ НЕ ПРИНИЖУЄ.

І Ісус їй говорить: «Дай мені пити»

А яке наше відношення, до подібних ситуацій, наше відношення до подібних жінок, жінок, яких ми сьогодні називаємо «жінка легкої поведінки»?

І коли історія доходить до моменту, як Христос розповів жінці про живу воду, жінка насміхаючись попросила в Ісуса такої води, але Ісус напевно бачачи її іронічні слова та погляд, різко зупиняє її, і немов би відро холодної води виливає їй на голову, кажучи до неї слова: «Іди поклич чоловіка свого та й вертайся сюди»

І ось тут жінка застигнула, немов її охопила страшна біль, вона напевно відскочила немовби її хтось штовхнув, вона напевно зблідла, немов би побачила привида: так, це напевно так і булою тому що вона в одну мить побачила себе.

Вона була вимушена подивитися на себе і побачити свою розпущеність, своє падіння. І ось ця жінка дивилася на себе завжди людським поглядом. І людина до кінця не побачить себе поки вона не побачить себе у присутності Христа, і тоді вона приходить в себе від одного погляду

 

СЛАЙД 8

Другий бар’єр ,який Ісус руйнує:

II. Ісус руйнує національний бар’єр.

–                             Христос розмовляв із жінкою, яка належала до нації яку юдеї зневажали, гордували та нехтували. Самаряни у той час були тими ж ким являються для нас сьогоднішні сектанти. Тобто це ті люди які не зуміли зберегти в чистоті початкову науку. Неприязнь між цими двома народами була завжди, так як самаряни вийшли від юдеїв, з’єдналися з місцевими племенами і частково перейняли язичницькі звичаї. Ця ворожнеча переросла у ненависть. Ворожнеча – це сама стійка річ у цьому світі. Але Бог перемагає любу ворожнечу, Своєю любов’ю, так як написано: «Так бо Бог полюби світ…». Бог полюбив юдеїв, самарян, всіх язичників, і всіх грішників. В Бозі можуть примиритися усі народи. Але як грішник може любити грішника? Господь Ісус на ділі показав живу любов Бога до жінки зі самарії, яку вже ніхто не любив і не поважав.

 

СЛАЙД 9

–                             А Біблія говорить: «Ненависть побуджує сварки, а любов покриває усі гріхи»» Пр. 10:12. А апостол Петро пише: «Найперше майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів» 1Петра 4:8. В південній Америці, в горах Андах, на границі між Чилі та Аргентиною стоїть величезна скульптура Христа, яка вилити з переплавленої зброї двох держав. На цоколі цієї скульптури стоїть такий напис: «Швидше гори Анди перетворяться на пилюку, аніж народи Аргентини та Чилі порушать мир та спокій!»

Зараз маю дуже велике бажання, щоб кожен з нас міг перевірити себе, як я сьогодні відношусь до таких категорій людей як:

1.Цигани, москалі, молдавани

2. «Лица кавказкой национальности»

3. Моє відношення до бідних

4. Неосвітченних та інвалідів

5. Людей похилого віку та бідних

6. Хворих на СНІД

 

СЛАЙД 10

І ось ми маємо третій бар’єр, який зруйнував Ісус:

III. Ісус руйнує релігійний бар’єр

Ви знаєте це мабуть найважчий бар’єр, який зруйнував Ісус. Але я скажу ще більше, що для учнів Ісуса, це був неймовірний шок, але вони прекрасно розуміли, що спілкуватись з самарянами ніяк не можливо, адже це не допустимо, це люди іншої релігії, які блукають і не знають де знаходиться істина.

Прочитати уривок Ів. 4:20-26

–                             Христос розмовляє із жінкою, яка належала до іншої релігії. Яка також знала у що вона вірує, яка була переконана, що істина знаходиться у самарян, що тільки вони правильно вірують, тільки вони правильно поклоняються, тільки у них правильне місце поклоніння – а не в когось іншого, а тим паче в юдеїв.

–                             Христос розмовляв із жінкою яка мала власну думку щодо поклоніння, яка не признавала, що істинне місце поклоніння знаходиться в Єрусалимі.

–                             Христос розмовляє із жінкою яка є досить релігійною людиною, яка знала частково писання, яка згадувала персонажів зі Старого Заповіту.

ЗАКІНЧЕННЯ:

 

СЛАЙД 11

1. Немає виходу на нове, якщо не впорядковане старе

2. Христа можна зустріти у повсякденному житті. Христос виявляє Свою любов у повсякденних справах.

Ця жінка не йшла в храм, чи на молитву, не на якийсь особливий подвиг, чи завдання, а просто йшла за водою, як ходили тисячі жінок  у цьому місті, як ходила вона від своєї юності, брала кувшин, спускалася до криниці, набирала воду і верталась по стежині до себе додому. Але цей день був для неї особливий, хоча вона навіть і не могла собі уявити, як ця подорож за водою може змінити її життя.

Самарянка не уявляла, що біля криниці де вона кожен день брала воду собі для їди та стірки – її може чекати пророк, Месія, Христос, Спаситель світу.

Так і ми займаємось своїми повсякденними справами, також думаємо що в цей час Він далеко від нас, але Господь настільки любить людей що Він не обмежений певним місцем, щоб зустрітись з людиною для її блага.

Яку велику тайну відкрив Бог для цієї жінки! Не потрібно думати, що Бог живе лише в храмах, в будівлях, в церквах – немає місця у світі, де б Він не жив. Тільки в одному місці Його нема – там де живе зло та гріх..

3. Гріх – опускає, Христос – піднімає.

Ми докорінно не знаємо, як складалось життя цієї жінки. Чому вона докотилась до такої межі, коли не знаходила втіхи та порозуміння напевно із жодним чоловіком. Чому вона відкинута, і принижена усіма людьми. Вона боїться дивитися у в вічі своїм  друзям (колишнім), своїм сусідам, напевно усім людям. А це все тому, що гріх він спочатку приваблює, він затягує – а потім різко кидає донизу. І людина знаходиться на самому дні. Покинута, залишена, зневажена, – і певною мірою це справедливо та заслужено в людських очах.

Я не знаю чи щось могло її підняти в очах людей чи ні, чи були якісь методи, щоб спокутувати свої провині чи ні – але я знаю одне, що Христос, Він єдиний може зі самого страшного грішника та вбивці, зробити великого мужа, велику жінку. І на цьому прикладі ми можемо це досить добре побачити.

І ось ця жінка «двічі ніхто» «втричі зневажена» – вона, яку вважали за велику грішницю, вона робить неймовірний фурор у місті. Вона яка напевно не могла заговорити до жодної людини у цьому місті, вона яку зневажали – після зустрічі з Христом вона біжить у місто і розповідає усім все що трапилось з нею біла криниці. І що цікаво люди почали її слухати, а потім і самі пересвідчились у правдивості слів жінки.

Отож, гріх він завжди вас опустить «нижче плінтуса», і ви цього навіть не зауважите, і можливо ви будете старатись вилізти з цього болота, але самотужки ви цього ніколи не подолаєте. Єдиний це -Христос, може вас підняти, реабілітувати в очах оточуючих, рідних близьких, сусідів, чоловіка чи дружини, сусіда, брата чи односельчан. Тільки Йому під силу зробити те, що жодна людина не в силі зробити.

Розповідають, що у стародавні часи жив монарх, який час від часу запрошував на свій царський обід усіх нужденних, бідних, (бомжів). Монарха оточували люди, які були одіті в дорогі одежі, які знали як потрібно себе поводити в такому оточені, і займали високе положення у місті.

В цей час як бідняки сиділи за тим же столом, але на жаль вони виглядали бідарями з вигляду, з поводження, з розмови – вони лише задовольнялись тими ласощами, якими їх пригощав цар, і були вельми раді за це.

В одного із вельмож цього міста трапилась прикрість. Він йдучи на цей захід неймовірно пошкодив свій дорогий одяг, і у такому вигляді йти до царя виявлялось неможливим. Але він ніяк не міг пропустити можливості в черговий раз поспілкуватись та пообідати з царем.

Його відвідала прекрасна думка. А давай я одінусь так, як прийдуть до царя усі бідняки та нужденні, і тим самим зможу побачити царя. Одівши одяг який відповідав статусу бідняка він з радістю пішов на обід до царя.

 

СЛАЙД 12

ЯКЩО ВИ ВІДЧУВАЄТЕ, ЩО  НЕ МОЖЕТЕ ПРИЙТИ ДО ХРИСТА В ЯКОСТІ СВЯТОГО, ТОДІ ПРИЙДІТЬ

ЯК ГРІШНИК, ЩОБ ПРИЙНЯТИ ВІД НЬОГО ПРОЩЕННЯ, МИР І РАДІСТЬ

Матвіїв Віталій
Поділитися:

Залишити відповідь

Романюк Микола
Романюк Микола

Старший пастор ІБЦ

Недільне зібрання

Виберіть зручний час. Три однакових Богослужіння.

9:0011:0013:00

АКТУАЛЬНО 365

Відеогалерея ПО ТЕМАХ

О

П

Р

С

сховатипоказати

© 2022, Ірпінська Біблійна Церква
Розробка та модерація