“Теплі обійми” для родин загиблих героїв

«Дякую за відпочинок. За можливість відновитись і отримати задоволення від кожного дня. Відчуття того, що я не одна і що людям на таких, як я не все одно. Дуже дякую за відкриті серця. Турбота і піклування про нас були кожну хвилину».

«В такому оточенні люблячих людей я ще ніколи не була. Моє серце наповнилося радістю і душа позитивними емоціями. Дякую, що ви є на Землі. Тепер моє життя буде фарбуватися лише з яскравих фарб!»…

Як приємно чути такі відгуки! Ці слова для нас дороговартісні! Адже отримані вони від жінок, які віддали задля нашого миру найцінніше – своїх рідних чоловіків!

З 8 по 14 липня в мальовничому місті Закопане (Польща) команда Ірпінської Бібілійної Церкви та команда Grace One Church (Charlotte, NC) організувала для родин загиблих героїв табір «Теплі обійми».

Близько 80 людей разом з командою дійсно відчули на собі теплі обійми:
◦ обійми Божі, який благословив підготовку табору і його проведення. Своєю сильною рукою оберігав, вів, зміцнював, надихав та зцілював серця людей. Він добрий і турботливий Батько, досконалий Творець, який склав всі пазли в одну єдину красиву картину!

◦ обійми країни-побратима Польщі: її приємного клімату, прекрасних гірських краєвидів, недоторканних природних пейзажів, атмосферних старовинних вуличок, замків, запашної кави та смачних страв. В цій атмосфері жінки мали змогу відпочити і тілом і душею.

◦ обійми Слова Божого. Через мудрі, зцілюючі, надихаючі слова, молитви пасторів та лідерів табору. Через групи спілкування, де у більш вузькому колі і приватній атмосфері жінки були щирими і відкритими. Могли поділитися своїм горем, отримати підтримку від наставника та слова Божого.

◦ обійми прославлення. Через спів Господу нашому та музичних молитов про Україну.

◦ обійми творчості. Різноманітні майстер-класи та робота над творчими проектами подарували жінкам посмішки та сувеніри на згадку про цей особливий відпочинок.

◦ обійми людей. Бог зібрав в одному місці малознайомих людей, людей з різних країн і навіть континентів, а вже через тиждень, вони стали однією великою сімʼєю. Яка плакали разом, сміялася, співчувала, підтримувала, співпереживала, підбадьорювала, фізично піклувалися один про одного і просто гарно проводила час разом!

Нам хочеться, щоб війна, як страшний сон, накінець закінчилася. І не було таких таборів. Але, на жаль, війна триває. І ми маємо продовжувати бути сильними, допомагати країні і піклуватися один про одного! З Богом!
«Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, говорить Господь, думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію.» (Єремiя 29:11)
«Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами!» (1-е Петра 5:7).