TamilaN
Чому, страждаючи у в’язниці, апостол так натхненно писав церкві про радість? Першої суботи серпня ми саме про це говорили на жіночому сніданку. Дев’яносто учасниць мали гарну нагоду зробити зупинку, аби нагадати собі, що необхідно вчитися радіти завжди в Господі (Фил. 4:4).
Серед болю, руїн і жахів ніщо не здатне позбавити радості християнина, тому що його не можна позбавити Бога. Справжня радість не повʼязана з комфортом, свободою, відсутністю ворогів, та й узагалі з чимось матеріальним. На зустрічі ми нагадували собі про необхідність бути вкоріненими в Ісусі Христі, Який є єдиним невичерпним джерелом нашої радості.
Доповідачка Олена Кудрявцева наголошувала: «Пам’ятаймо, що нарікання, невдоволення, образи, претензії до Бога – все це вбиває нашу радість».
На жіночому сніданку багато часу було відведено молитві: про воїнів, перемогу, сім’ї, які територіально розділила війна, про відновлення Ірпеня та наше місіонерське служіння в околиці.
Пожертвування для ІБЦ
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.