Ми святкуємо Різдво щороку, а знедавна ще й двічі. Та чи вдається насправді в цей час шаленства передноворічних знижок та приготування до родинного застілля серцем побачити сяйво Віфлеємської зорі? Пережити чудо здійснення справжньої Божої обіцянки?
А може хто подумав, що святкування Різдва не на часі. Так може бути через особисті обставини, смерть близьких, страх фінансової незабезпеченості або військової загрози. Але Різдво — саме про це. Спаситель народився в окупованій Юдеї, фактично, в дорозі, коли для Його матері й батька навіть не знайшлося достойної ночівлі. Проте, ніщо з зовнішніх умов не завадило статися найбільшому чуду в історії — Предвічний Бог зодягнувся в тіло.
Моє побажання і молитва за вас — щоби зараз не переповнювало ваше серце: біль, страх, тривога, непевність, або щира радість, спокій чи кохання, — слідуйте за Віфлеємською зорею: зазирніть у євангельську історію народження Ісуса, щоб разом з волхвами знайти Народженого і вклонившись, принести свої подарунки серця — віру, прощення, прийняття і добру справу для ближнього.
Христос народився!
«Вони ввійшли до оселі й побачили Дитину з Марією, Його матір’ю. Вони впали долілиць перед Ним, щоб поклонитися Немовляті. Тоді, відкривши свої скарбниці, піднесли Йому дарунки: золото, ладан та мирро.» Від Матвія 2:11
Разом з усією церковною родиною
старший пастор Микола Романюк
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.