Мене завжди захоплювали люди, які, пройшовши через надзвичайно важкі обставини в житті, змогли подолати біль, не втратили радість та оптимізм, але мають серце, готове віддавати і благословляти інших. Як на мене, це справжня духовна глибина. Мова йде про тих, чия доля ніколи ні у кого не викликала почуття заздрості, а навпаки – одне співчуття. Саме таким людям і була присвячена зустріч 21 квітня – вдовам нашої церкви.

„Спасіння Твоє мене чинить могутнім” – з цих слів 69 Псалму розпочав зустріч пастор Микола Романюк. Він закликав усіх присутніх до споглядання Бога, пісень хвали та до повної концентрації на Бозі замість того, щоб розважати над щоденною реальністю, яка дає нам всі причини, щоб страждати.

Лунали співи прославлення, після чого лідер жіночого служіння Алла Варносова запросила усіх до обіду. Скільки вдячності я бачила на обличчях милих сестричок – їхні очі палахкотіли якоюсь дивовижною добротою та ніжністтю. Боже, невже так мало треба зробити –проявити увагу – і побачимо сльози щастя тих, кому ми так потрібні?…
Особливий настрій створювали не лише чарівно і по-весняному прикрашені квітами столи. На цьому місці панувала надзвичайна атмосфера свята. Вдови щиро ділились своїми історіями, сердечно підбадьорували одна одну, розказували вірші, співали, молились, висловлювали побажання і повчали тих, хто живе у шлюбі. Старші повчали молодих – відбувалося все саме так, як вчить Писання.
А наостанок Надія Данилівна Комендант читала історію з Біблії про вдову із Сарепти, ділилася досвідом тих жінок, життя яких можна брати за взірець, закликала вдів віддавати себе іншим – тим, хто потребує допомоги і, коли важко – радила гнати депресію геть.


Можу з впевненістю сказати, ця зустріч ще надовго залишиться в моїй пам яті.
Господи, не дай мені забути уроки, які Ти виклав мені того дня!
Господи, не дай мені забути уроки, які Ти виклав мені того дня!
Надія Матвійчук




Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.