Азарт, переживання, крики вболівальників до хрипу, нервова і емоційна напруга футболісти, – приблизно у такій атмосфері проходив 17 грудня чемпіонат з футболу по  малим групам у 12 школі. Здавалося, щоб розширити розмах гри гравці були готові знести декілька стін.  Матч проходив між молодіжними командам  і так званими  «ветеранами» за першість серед перших. Завдяки продуманому жеребкуванню, кожна команда приходили на заздалегідь визначений час. Всього їх було 11:

 2 команди «старших», які тренуються під керівництвом Андрія Канайкіна;

 5 молодіжних команд (групи В. Геращенка, Ж. Маліка, А. Андрійка, В. Колісника, І. Фостенка);

 4 підліткових (групи Д. Нечитайла, В. Шакуна, І. Балана, об’єднана група О. Алексіна та С. Окура).

 Цікаво, що усі групи змагалися за перемогу на рівних – незалежно від віку, статусу і рівня підготовки. Тому мені як дівчині було дивно спостерігати, коли «великі дяді»  нещадно протистояли підліткам. Звичайно, скажете ви, у молодших є свої переваги: швидкість, реакція, запал перемоги любою ціною. Але стратегія і досвід ветеранів  давалися взнаки і підтягували рівень братів менших.

 Хоча футбол – гра для справжніх чоловіків, проте я більш чим впевнена, що задоволення від чемпіонату отримали всі. Хлопці – тому що це можливість випустити на волю  жар  і емоції, поборотися за кращість, що так лестить чоловічій натурі, показати себе перед іншими вболівальниками і особливо вболівальницями. А де, як не на футболі,  дівчата можуть показати свою прихильність, голосно скандувати «Колісник (Фостенко, Малік…) чемпіон», а потім незалежно від результатів гри разом святкувати  перемогу?))

Футболісти змагалися до останніх сил і наче в останнє, але Бог благословив відсутністю великих травм і ушкоджень. На моїй пам’яті лише один вивих ноги затятого гравця та втрачений голос вболівальниці.

За результатами групових турнірів серед 11 команд у фінальну стадію пройшли чотири: Жені Маліка, Діми Нечитайло, команди «Ветерани» і «Тяжка Артилерія». Полуфінальні пари склали: «Ветерани» 2  : 1 «Тяжка Артилерія», група Ж. Маліка 0 : 3 група Д. Нечитайло.

Великі вітання групі Діми Нечитайло, яка всупереч бурхливим змаганням виборола перше місце! Хочеться додати, що це група підлітків, тому можете уявити через які вогонь, воду і мідні труби їм прийшлося пройти і виграти у «Ветеранів» з рахунком 2:3. Серед героїв цього дня: Барановський Захар, Чміль Максим, Власюк Влад, Нечитайло Діма, Кондратюк Рома, Бурчак Саша.

На разі, надіємося продовження чемпіонатів, адже це надзвичайно зближує малі групи. А організаторам можемо нагадати про існування не лише футбольних, але й волейбольних і тенісних м’ячів.

Ось які враження залишили футбольні змагання:

Денис Полтко (воротар, 15 років) : «Було в принципі класно. Судили гравців наче справедливо. Від себе такої гри навіть не очікував)) Думаю, такі чемпіонати варто проводити далі»

Ніна Замостян (вболівальниця, 18 років): «Чемпіонат по футболу між малими групами залишив у мої пам’яті лише позитивні спогади. У спортивному залі ЗОШ І-ІІІ ступеня № 12 панувала доволі жвава атмосфера: хлопці на “полі” дівчата на “трибунах”. Я гадаю, що все було доволі справедливо, на жаль, моя команда Васі Геращенка не ввійшла в 3-йку при, але ми не засмучуємось, адже у нас по переду рік для насичених тренувань)) Вдячна організаторам змагань»

Олег Алексін (захисник, 27 років): організовано все було дуже добре. Особисто мені все дуже сподобалось, навіть не зважаючи що ми в сумі пропустили за 3 гри близько 20 м’ячів )). Але ж і забили 1!!! )). Судійство було непогане. Коли судив Руся (прим. Руслан Семенюк) – навіть дуже непогано. Гарно, весело і корисно провели час! )))

Ярослав Сіроштань (захисник, 19 років): «Пройшло просто чудово, всі викладалися на повну, Хоча наша група (група Ігоря Фостенка) і програла, ми отримали масу задоволення від гри. На мою думку, такі чемпіонати треба проводити, адже вони вчать згуртованості групи і роботи в команді »

Максим Бараташук (нападаючий, 21 рік): «Суддівству величезний мінус. Лідера малих груп – показували погані якості у суперечках і т.п. і т.д. Думаю, що не варто проводити такі турніри, а якщо і варто – потрібно щоб організатори не брали ніяким чином у них участь, наймали суддю з боку і строго дотримувалися регламенту турніру. Що мені сподобалося у турнірі – так це єдність нашої групи, особливо дівчат. Вони показали як вони нас люблять, і що роблять вони це незалежно не від чого».

Яся Сидорчук

НА ПОДІБНУ ТЕМУ

Сидорчук Яся

Залишити відповідь

Романюк Микола
Романюк Микола

Старший пастор ІБЦ

Матеріал дотичний до розділу:

Статут Ірпінської Біблійної Церкви

Недільне зібрання

Виберіть зручний час. Два однакових Богослужіння.

10:0012:00

АКТУАЛЬНО 365

Відеогалерея ПО ТЕМАХ

О

П

Р

С

сховатипоказати

© 2024, Ірпінська Біблійна Церква
Розробка та модерація