Чи є життя після школи, або Як молодь відсвяткувала випускний

Одного сонячного весняного дня, а саме 29 травня, молодь ІБЦ мала нагоду привітати своїх друзів з одним із найважливіших в їхньому житті днем — закінченням школи. Останній дзвоник, випускний бал — згадуючи ці слова, у багатьох із нас з’являються посмішки на обличчях та грайливі вогники в очах. День випуску завжди дуже хвилюючий, адже у ньому немов би поєднуються спогади про шкільні роки та роздуми про близьке і трохи лякаюче майбутнє.

Так я міркувала, зустрічаючи гарних і веселих випускників біля входу в Дім Марка. Всередині вже хвилювалася команда організаторів, а випускники насолоджувалися фотосесією.

Ми намагалися створити таку атмосферу, щоб кожен відчув себе особливим, тож урочиста частина святкової програми почалася з того, що випускники заходили до зали під оплески присутніх по червоному килиму.

Цього року випускників, батьків і гостей було дуже багато — навіть здавалося, що в Домі Марка трохи затісно. Проте протягом вечора панувала така щира родинна атмосфера, що на це ніхто не зважав.

Пастор Сергій Колесніков звернувся до випускників із словом, головною думкою якого було слухати Бога, обираючи шлях у майбутнє.Пастор Микола Романюк вручив невеликі подарунки та пам’ятні дипломи. Він побажав молитися та прагнути трьох речей: мати гідну мету, яка б наповнювала життя енергією, добрих друзів — вірних і в радості, і в смутку, і, найголовніше, — пізнавати і любити Того, від Кого залежить життя будь-якої людини, — Ісуса, Сина Божого.

Після смачного частування настав час для розваг. Проводили конкурси (які випускники, сподіваюсь, довго не забудуть), грали на вулиці в «Рівчачок» і навіть співали караоке. Батьки розважалися нарівні зі своїми дітьми — принаймні в караоке вони склали молоді гідну конкуренцію!

Всім відомі сумнозвісні традиції святкування в Україні різних заходів, у тому числі шкільних випускних. Проте цього разу невіруючим батькам було дуже приємно бачити веселих, щасливих і … тверезих дітей. Тож і почувалися вони зовсім по-іншому, тому що були впевнені: цього вечора і в цьому місці їм немає чого хвилюватися!

Ну і, звичайно, який випускний без зустрічі світанку? Чито ми рано виїхали, чи якось забарився світанок, але поки ми чекали, коли вийде сонечко, то встигли відкрити купальний сезон, висушитися біля вогнища та поспівати. Чудовий видався ранок. І ніяка втома не завадила нашій молоді (принаймні більшості) прийти на ранкове служіння до церкви.

Ми дякуємо Богу за цей вечір, тому що в усьому відчували Його підтримку та допомогу.

Користуючись нагодою, приєднуюсь до всіх привітань випускникам. Кожен фініш — це, по суті, старт, тож бажаю всім наснаги та сили йти далі до мети, не звертаючи уваги на перешкоди та долаючи їх!

У вас усе попереду, випускники!

Поліна Шимпф, кореспондент інформаційного служіння
та представник оргкомітету свята для випускників