20 червня на території ІБЦ вперше відбулося святкування Дня батька. Хоча цьому міжнародному святу уже 100 років, але так повелося, що українці більше, охочіше, а головне, справедливо шанували матір, жінку, Діву, і… за батьків забули. Ну хіба що шанували як солдатів, хоча захист — далеко не найголовніша їх відповідальність. Бути керівником, лідером, вести за собою, показуючи приклад, — ось біблійний погляд на відповідальність чоловіків.

Спочатку команда, яка складалася в обов’язковому порядку з тата, мами і (або) дітей (але не більше трьох учасників) проходили «станції» — різні цікаві змагання — і заробляли бали. Захоплені діти ледве встигали за своїми не менш захопленими татусями…



По закінченні Андрій Канайкін, відповідальний за організацію змагань, вручив трьом сімейним командам, які набрали найбільше балів, цінні призи для сімейного дозвілля. Команда, що була третьою, отримала надувний матрац, другою — палатку, а команда-переможниця — набір для пікніка на чотири особи.




А потім прославили Бога разом із гуртом прославлення ІБЦ. Слово до татусів мав пастор Микола Романюк. Проповідь він завершив особливою молитвою про Боже благословення на усіх чоловіків, хлопців, татусів і дідусів.

Свято батька вдалося, і навіть після смачної вечері ніхто не хотів розходитися — тривали змагання з волейболу та тенісу.

Нам, напевно, ніколи не буде забагато свят, які об’єднують сім’ю, підкреслюють її вирішальну роль як в суспільстві, так і в церкві.




Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.