Весь листопад в Ірпінській Біблійній Церкві на недільних служіннях оголошували, що тридцятого листопада відбудеться важливий семінар по духовному наставництву. Все, що сіяло сумніви в моє серце з приводу відвідування цього семінара, це анонсований час початку – 8.30 ранку в суботу. Отже, коли о 8.15 ранку 30-го листопада я бігла за маршруткою, я мала чудову нагоду ще раз подумати про свої цінності. Але я не пожалкувала про своє рішення.
Перше, що кинулося в очі, коли я нарешті потрапила в Дім Марка, – цe бутерброди і така бажана кава – маленьке благословіння для тих, хто не запізнився, або запізнився зовсім трішки (як я). А коли я побачила найменшу присутню учасницю – двохрічну Емілію, мені стало зовсім соромно за ранкове скиглення.
Отже, семінар розпочався. В поклонінні та прославленні нас повів пастор Сергій Сологуб. Далі під його керівництвом ми здійснили дослідження моделі учнівства Ісуса Христа. Один за одним ми прочитали 22 уривки з Євангелії від Луки, які стосувалися різних етапів учнівства Ісуса Христа. На шляху до своєї мети Ісус готувався до служіння (Лк 3:23, Лк 3:21, Лк 4:1, Лк 4:14), обирав учнів (Лк 4:39, Лк 5:11, Лк 6:1, Лк 6:13), виховував учнів (Лк 7:11, Лк 8:1, Лк 9:10, Лк 9:28, Лк 9:46, Лк 9: 54-56, Лк 12:1, Лк 14:27, Лк 16:1, Лк 18:31), посилав учнів (Лк 9:1-2, Лк 10:1), довіряючи їм самостійне служіння, підбадьорював учнів (Лк 10:1, 10:17). Важливо було почути, що Ісус не просто теоретично розповідав учням, як треба і як правильно, а показував усе на Своєму прикладі. Методично крок за кроком і в усіх тонкощах Він відкрив їм Свою модель учнівства. Пастор Сергій розповідав так захоплено, ніби був очевидцем тих подій, і для мене це було вражаюче.
Після надихаючої подорожі життям Ісуса на нас чекало слово від старшого пастора Миколи Романюка про різні етапи духовного віку християнина. Взявши за основу вірші з 2 Івана 2:12-14 («Пишу я вам, дітоньки, що гріхи вам прощаються ради Ймення Його. Пишу вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Пишу вам, юнаки, бо перемогли ви лукавого. Пишу, діти, вам, бо ви пізнали Отця. Я писав вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Писав я до вас, юнаки, бо міцні ви, і Слово Боже в вас пробуває, і лукавого перемогли ви»), ми дослідили основні характеристики, духовні проблеми і кроки допомоги для кожного віку.
1
Так, наприклад, духовне немовлятко є дуже вразливим до різних вчень, ще не може відрізнити правду від єресі, залежний від думки інших, орієнтований на масову релігійність, мають значною мірою світський світогляд. Більш за все вони потребують захисту і догляду, пояснення базових духовних істин і потребують навчитися, як молитися та читати Біблію. В цей час людині потрібен духовний наставник, який допоможе не застрягнути в цьому віці, роз’яснить наріжні духовні істини (як гріх і покаяння, спасіння і значення Ісуса, Дух Святий і Церква) і навчить розвивати духовні звички (служити іншим, молитися, жертвувати, досліджувати Слово Боже.)
Колись-таки немовлятко виросте в дитину. Вона вже більше знає і вміє, але продовжує мислити «вузько» і є дуже залежною від інших, може плутатися у складних запитаннях, тому що цілісна біблійна картина у дитини ще не сформована. На цьому етапі людина особливо потребує бути частиною духовної сім’ї, знати, хто вона в Христі, мати відносини з Богом та віруючими.  Такій людині варто дати міцну біблійну основу та братерську підтримку, варто навчити діяти самостійно – бути християнином у сім’ї, свідкувати неспасеним, буди залученим у служіння помісної церкви.
Дитинство не триває вічно, тож на черзі вік юнацтва. Юнак самостійний і гарячий – він палає бажанням працювати для людей і для Бога. Та іноді духовний юнак переоцінює свої сили і може «перегоріти» в служінні. Духовному юнакові потрібно допомогти знайти служіння по силам, а також йому необхідно бути підзвітним наставникові. Йому потрібно навчитися захищати свою віру, служити під керівництвом, бути відповідальними та дисцплінованими.
Зрілий християнин є цілеспрямованим, стратегічно мислячим, орієнтованим на місію, працюючим в команді, відповідальним. На цьому етапі людині потрібна церковна родина, команда, в якій він служить, можливість реалізувати себе та підтримка інших.
Звичайно, на семінарі відбувався грунтовний аналіз кожного етапу і ми мали змогу знайти себе на цій віковій лінійці, побачити свої проблеми та потреби. Важливим було зрозуміти, що на кожному етапі духовного зростання християнину важливо мати духовного наставника. Особисто мені ця частина семінару допомогла подивитися на потреби людей поруч і взяти відповідальність за ближніх. Тепер я чітко розумію, що деякі люди йдуть з церкви не чомусь-там, а тому що свого часу не отримали своєчасної допомоги в духовному рості. Можливо (і скоріш за все) і від мене також.
Завершальна частина семінару була найкоротшою і найдискусійнішою. Пастор Денис Заулін озвучив бачення пасторської ради щодо подальшого можливого розвитку малих груп, а саме перехід в майбутньому від малої групи до домашньої церкви. Мається на увазі те, що, незважаючи на церковне ствердження важливості малих груп де-юре, де-факто близько 30-40 % членів ІБЦ не відвідує такі групи. Групи не сприймаються, як однаково важливі із недільним служінням, а скоріше, як зустріч на тижні для дискусії і спілкування.
Опираючись на досвід апостольської церкви пастори стверджують, що церква – це не просто велике богослужіння у неділю, але й мале коло, як домашня група, де людина може служити, навчатися, спілкуватися та духовного зростати, отримуючи очевидну увагу та турботу (що практично не можливо у великому зібранні).
3
Пастор Денис поділився роздумами пасторів про те, що важливе має змінитися у домашній групі, яка є продовженням церкви. Зокрема він говорив про зріст відповідальності лідера: він не просто модератор дискусії – він пастух, який допомагає щоб люди могли зростати. Також зростає відповідальність, взаємна духовна опіка й турбота в середині групи. Помітити духовну проблему набагато простіше, коли в колі 15 людей, а не зібрання 300 людей. Тому природньо, що й базова церковна дисципліна, така як заохочення, підбадьорення, дорікання і навіть зауваження, переноситься у сімейне коло. Також було сказано, що такий перехід не замінить спеціальних і навчальних груп – як то жіночих, сімейних чи соціальних.
Як і будь-які зміни, ці викликали гарячу дискусію та цілий ряд запитань. Тому анонсований на 25 січня наступний семінар дозволить повернутися до цієї теми та інших, які дуже важливі для усіх відповідальних служителів нашої церкви. А поки що молімося про Божу мудрість і керівництво, про зріст діючих служителів на про багатьох нових, яких потребують служіння ІБЦ.
Отак насичено пройшов суботній семінар. А я ще раз переконалася, що існують речі, заради яких вартує прокинутись о сьомій ранку навіть в суботу.

НА ПОДІБНУ ТЕМУ

biblechurch

Залишити відповідь

Романюк Микола
Романюк Микола

Старший пастор ІБЦ

Недільне зібрання

Виберіть зручний час. Два однакових Богослужіння.

10:0012:00

АКТУАЛЬНО 365

Відеогалерея ПО ТЕМАХ

О

П

Р

С

сховатипоказати

© 2024, Ірпінська Біблійна Церква
Розробка та модерація