Місіонерська поїздка в м. Умань
Автор: ІБЦ    Неділя, 20 липня 2014 09:16    Друкувати
missionerska_poizdka_Uman_footballОсобисто для мене подорож в Умань відзначилась величезною кількістю нових вражень і досвіду, якого раніше ніколи не переживав. Так, наприклад, було дивно, що якщо за машину не домовитись, то команда сама в Умань не приїде. Якщо за гроші не домовитись, то вони самі в кишені не з'являться. Не переношу вирішувати такі питання. Але з Божою поміччю ми таки дістались до Умані, так-сяк розмістились. Нас зустріла приємна і посвячена жінка, готова, здавалось, на будь-що, аби тільки ми могли якнайкраще служити для дітей та молоді Умані. Її звали Тетяна і саме у неї проживала на другому поверсі хлопчача половина команди. Крім усього іншого, вона з сестрою дуже смачно готувала для нас. У перший же день їхня посвята надихнула мене, стомленого дорогою, піти в місто грати й знайомитись з молоддю. Бо якщо вони так служать для нас, то ми просто мусимо послужити цьому місту.
Початок самого тижня спорту з дітьми був унікальний. Діти не прийшли взагалі, з апаратурою й водою вийшли серйозні затримки, і ми не знайли, що робити. Але перехопивши дітей з футболу, плюс ті, кого запрошували напередодні – разом у нас набралось з тридцять дітей і ми навіть змогли з ними хоч якось організуватись на більшість станцій. Згодом ми ще не раз побачимо, як Бог являє своє диво в моменти відчаю.
Такого не повторилось другого дня, прийшло практично вдвічі більше дітей. Організовано прийшли діти з притулку, в якому працювала Людмила, відповідальна за ранкову частину. У результаті – 70 дітей, 5 прекрасних днів денного табору, де ми могли говорити дітям про Бога в історіях з Біблії та піснях, які неймовірно сподобались, як самим дітям так і частині уманської команди, яка нам допомагала.
missionerska_poizdka_Uman_kaleydoskop
Команда працювала дуже посвячено, особливо хлопці на спорті (Ігор та Андрій). Під відкритим сонцем, на неймовірній спеці ганяти півдня з перервою в кілька хвилин п'ять днів підряд не кожен зможе. Також була відчутне духовне протистояння на біблійній історії, тому сторітелер (Інна) просила молитись за неї під час. Настя - координатор ранкових програм, активно працювала з батьками, які приходили подивитись на «цирк» (так про нас хтось пустив в перший день). Саша була голосом нашого табору, терпіла мою гру на гітарі (часті непопадання в аккорди). Ілля, Марина, Олена, Сашко стали справжніми предводителями для своїх дітей. Оля мала хист зацікавити дітей на саморобках. Рома вчив діток робити з простого паперу складні вироби орігамі, виявляючи неабияку любов при цьому.
missionerska_poizdka_Uman_lakros
missionerska_poizdka_Uman_ditu
Вечори - це був особливий виклик для мене. Після ранку більшість людей були стомлені, тому багато чого доводилось готувати самотужки, але Бог по-особливому давав сили, являв дива відновлення сил фізичних та емоційних.
У перший день ми потратились на волейбольну сітку, але ввечері вже стало ясно, що це вклад, а не витрата. Весь вечір ми грали в волейбол, приходило багато юних уманців, з деякими з них вдалося зав'язати відносини до кінця тижня.
На тому стадіоні постійно "зависала" молодь, тому від нас треба було лише підготовленої програми і сміливості, щоб зацікавити і почати з ними займатися. У вівторок ми проводили командні ігри, на яких деякі з наших могли здружитись з молоддю, також до кінця нашого часу і, надіюся, далі. Після ігор, перед нагородою була змога просто неба ділитися своїм життям і життям Ісуса. Особливо люблю такі можливості і час. Бог давав і слова і дружбу з місцевими хлопцями і дівчатами. Нам вони здалися привітними і простими, це було видно з тої відкритості, яку вони проявили по відношенню до нас.
missionerska_poizdka_Uman_basket
missionerska_poizdka_Uman_myachi
У середу йшов дощ, тому ми просто зібралися з уманською командою на спілкування у них у церкві.
У четвер, набравши людей зі стадіону ми провели квест, де була задіяна вся команда. Хто бігав з своїми групами, хто стояв на станціях. Це був ще один перший досвід розробки і проведення квесту особисто для мене, і слава Господу, пройшов він непогано. Після цього ми запросили на каву-хату молодь і пішли додому.
missionerska_poizdka_Uman_molod
Каву-хату цього року проводила уманська команда, за що також слава Богу. Вони показали злагодженість, серйозність і посвяту. Досвід, який рік назад був новинкою, тепер працював, як годинник. Наша участь була більше допоміжною. Ми грали, спілкувались з молоддю. Уперше співав під гітару перед людьми та й взагалі співав, ще одна нова роль. Єдине чого на кава-хаті не вистачало - це кондиціонера. А все решта, що треба.
Субота пройшла з прогулянкою в Софіївський парк, вечірніми іграми в спорт з вже молодими друзями зі стадіону та завершилась складанням сумок. А в неділю ми мали змогу побувати на хрещенні у одній церкві, звідки була християнська молодь. Такого грандіозного параду, з оркестором, проповідями, столом і різними священнодіями я в житті ще не бачив. Всі весілля, на яких я був, і близько не стоять до того хрещення у селі Бузівка. Але ми його пережили, після чого успішно приїхали додому з Божої милості. Амінь.
Володимир Братащук
 
Автор:
ІБЦ
ІБЦ