Брія Блессінг: «У житті все дуже просто – любіть Бога і людей»
Автор: Яся Сидорчук    Субота, 31 травня 2014 14:36    Друкувати
bria_blessing_irpin_bible_church17 травня на Фестивалі сім’ї мені пощастило перехопити гостю свята – співачку Брію Блесінг. Участь у «Голосі країни» принесла їй чималу популярність, а тому хотілося ближче познайомитися.
Так ось, короткі дані: Брія Блессінг, 34 роки, 16 років живе у Львові разом із сім’єю. Працює в громадській організації «Lviv Abolitionists», яка бореться проти торгівлі людьми, проводить превентивні семінари для дітей та підлітків. Займається служінням прославлення у Церкві «Живе Слово».
Враження про Фестиваль сім’ї…
Я захоплена! Там ціле поле (територія футбольного поля) з різними іграми, змаганнями для дітей і дорослих. Сім’ї бавляться, а це якраз те, чого не вистачає – давати можливість родинам просто веселитися разом. Сподіваюся, що вдома надалі вони теж будуть не просто сидіти перед телевізором, а гратися чи пекти щось смачненьке на кухні разом. На вулиці стільки посмішок, люди щасливі!
Коротко про твою родину…
У нас дуже дружня родина з п’яти чоловік – тато з мамою, я і дві молодших сестри. Вони мої найкращі друзі. Багато часу проводимо, разом служимо.
Є якісь особливі традиції, «фішечки» сім’ї Блессінгів?
Можу сказати, що є. Багато років назад ми почали вивчати єврейські корені у християнстві. Деякі речі, які ми читали в Біблії – стали для нас більш живими і зрозумілими, Бог почав відкривати нам по-новому єврейські традиції Старого Заповіту. Це звичайно для нас не Закон, але ми намагаємося разом проводити кожен вечір п’ятниці, тоді, коли у євреїв починається шабат. Обов’язково спільна вечеря з власноруч спеченим хлібом «хала» – здобна булка з переплетених смужок тіста з медом. Також співаємо єврейські пісні прославлення, спілкуємося.
festival_semji_2014_irpin_1
Одна справа – народитися у християнській родині, але як ти особисто зрозуміла, що Ісус є і твій Спаситель?
Так, я росла у церкві з народження. Часто чула історії про Христа. На одній з пасхальних святкувань, коли мені було 7 років, я вперше пережила цей момент, що Ісус не просто помер за нас, а взяв на Себе мої гріхи, щоб я могла бути з Богом. Звичайно, я тоді ще не все зрозуміла. Але спершу ти приймаєш спасіння, а далі був процес - навчання жити з Богом, приймати рішення на основі Його волі.
На яких принципах ти плануєш будувати свою сім’ю?
Сподіваюся на свою сім’ю)) З Господом завжди є надія. Чим я стаю мудріша, розумію, що насправді в житті все дуже просто. Як сказав Ісус - любіть Бога і людей. Якщо ми це робимо, то все інше буде в порядку. Але важливо усвідомлювати, що любов це не просто відчуття, а й наші слова та вчинки.
Декілька питань про проект («Голос країни. Перезавантаження»). Як ти сприймаєш участь у проекті? Тобі вдалося пройти головний відбір, пройти перші етапи у команді С. Вакарчука…
Я сприймаю це як двері, які Бог переді мною відкрив. Намагалася не брати цей проект близько до серця. У мене не було на думці стати відомою, бути на великій сцені чи виграти у конкурсі. Я відчула Божий поклик до участі у проекті, і коли Господь вирішив, що моя робота там завершена, Він закрив двері. Я не ангел, і мені, звісно, неприємно було програвати, оскільки я вкладала туди зусилля, час. Але я довіряю Богу.
А участь у проекті вплинула на твоє життя?
Дуже!
Мінімум ти потрапила в м. Ірпінь на Фестиваль cім’ї…
Це точно! Я б, можливо, з вами ніколи не познайомилася. З дитинства хотіла, щоб музика для мене стала не тільки хобі, але і кар’єрою. Десь три роки назад, я почула, як Бог мене до цього покликав. Почала записувати альбоми (як автор, композитор і виконавець пісень), але не зовсім знала, як розшити цю діяльність.
Через цей проект вже тисячі людей слухають мою музику. Крім того люди, особливо підлітки, звертаються до мене, просять у мене поради. Тому це чудова можливість поділитися не лише піснями, а й любов’ю Божою та Доброю Новиною. Само собою – більше запрошень на різні святкові заходи, більше виступів.
Ти намагаєшся позиціонувати себе як християнська  чи взагалі як світська співачка?
Я розумію, що люди мають під цим на увазі. Але мене бентежать ці терміни. Є просто музика. Бо ми не скажемо у житті «я ходжу до християнського лікаря, а ти до світського». Музика – це як інші види роботи. А для кожної віруючої людини робота повинна бути як для Господа, бо ми свідчимо цим нашим колегам, знайомим.
Тоді більш правильне запитання – яка тематика твоєї музики?
Напевне, як у Біблії – є книги, де Бог відкривається як активний Учасник, а є де він частина людських відносин. Так і мої пісні. Частково на євангельську тематику, прославлення. Інші – про людей, життя, любов. З Божою допомогою я випустила два альбома: «Chapter 1: Of Flying and Falling» і «Prologue».
Після першого виступу на «Голосі країни» тебе часто в коментарях порівнювали з Квіткою Цісик. Чудова пісня «Я піду в далекі гори», мелодійний голос, і ледь помітний американський акцент…  Можеш погодитися з такою паралеллю в твою сторону?
Це величезний комплімент для мене. Безперечно, я себе не можу повноцінно слухати зі сторони, але мені тяжко порівнювати свій вокал і Квітки Цісик. Вона має чистий професійний голос, займалася вокалом у дуже престижних закладах. Але я вдячна, що знаходяться шанувальники, які моє виконання співставляють з Квіткою.
Авторитети у твоєму житті.
У всіх сферах головним авторитетом залишається Бог. По-друге, це батьки. Ясно, що я вільна приймати власні рішення, але для мене важливо радитися з їхньої думкою.
У музичному плані…
Не знаю, чи назвала б авторитетом, але в музиці мене дуже надихає Елла Фітцджеральд, з сучасного – Bethel Music (група прославлення з церкви Bethel Church (Реддінг, Каліфорнія). Fine Frenzy  – подобається як вона використовує свій голос.
Ти такий довгий період проживаєш в Україні, чи відчуваєш патріотизм за нашу країну?
Так, відчуваю. Особливо в останні часи, коли ми переживали події Майдану, а тим більше зараз напружена ситуація. Хочеться бути з українцями. Хочеться не просто казати, а й показати людям свою небайдужість, переживання. До сьогодні моя сім’я та я  без зупинки молимося за майбутнє України.
Щоб би ти хотіла побажати, порадити усім, хто читає інтерв’ю?
Те, що лежить на серці сьогодні, це церква в Україні – щоби стіни між церквою і світом почали падати. Щоб церква не боялася нести любов Христа до людей. А не чекати, допоки люди самі будуть заходити у наші храми. Перш за все звертайте свою увагу на людей, які «недостойні». Адже Ісус прийшов не для здорових у цей світ, а для «хворих», грішних. Особливо в такі нелегкі часи, їм потрібна любов Христа.
 
Автор:
Яся Сидорчук
Яся Сидорчук