Чи насправді це Великий день?
Автор: Поліна Шимпф    Субота, 22 квітня 2017 21:45    Друкувати
Pasha_9_Ludi
Зазвичай люди планують свої "великі" дні: весілля, випускний, переїзд. Та чи можна запланувати знайомство з майбутньою дружиною? Або передбачити діагноз, який поділить життя на до і після? Навряд чи. Не завжди запланований день виявляється по правді великим і навпаки, ми можемо не помітити як станеться щось, що змінить життя. Чим для вас є Великодній тиждень? Напевно, як і у мене це намагання встигнути "по всіх фронтах": закінчити робочі проекти, прибрати вдома, допомогти там, де обіцяла.  Приготуватися до свята. І вся ця воронка справ і почуттів затягує.
Pasha_1

Зі сміливістю заявляю, що у свій останній тиждень Ісус Христос також був заклопотаний. Від Його тріумфального в`їзду до Єрусалиму до ганебної (за римськими законами) смерті минув тільки тиждень. Дяка Богові, що Його фокус ні на йоту не змістився з Його місії – врятувати мене і все людство. У п’ятницю 14 квітня Ірпінська Біблійна Церква згадувала ціну, яку було сплачено за спасіння світу – смерть і страждання Ісуса Христа.

Ми мали два спільні служіння з хліболаманням. Стильно і промовисто прикрашений зал, особливо помітний в цей день хрест і чудове поклоніння. Дуже по-особливому прозвучала для мене проповідь Станіслава Грунтковського, який роздумував над конфліктом бажань, що їм пронизаний останній тиждень земного життя Христа. Адже Пілат, священник  Анна, учні, Іуда: всі вони бажали чогось, бажали пристрасно. Бажання виявитися правим змусило священника  Анну піти на злочинний зговір, через бажання вигоди Іуда видав Господа і друга, бажаючи скоріше з усім покінчити, Пілат пішов на поводі у натовпу. В один момент ці бажання співпали – в той, коли вони всі побажали Христу смерті. Неймовірно, але факт: Христос також бажав Голгофи, адже заради неї прийшов.

Pasha_3_Lamannya
18057200_1188641884597777_4902861392280917285_n

Чи знаю я, куди ведуть мої бажання? Що є їх мотивом? Чи усвідомлюємо ми, що іноді приймаємо рішення, яке впливає не на тільки на наші життя, але й на життя прийдешніх поколінь? Смерть Христа – це безпрецедентна по значенню подія. Вона проголошує  торжество любові, Боже "ні" самоправедності, Боже "так" скореному і розкаяному серцю; проголошує вічну надію тому, хто втомився від конфлікту інтересів з Богом. Хвала Богу – могила Христа вже за три дні була і залишається порожньою. Тому в неділю громада ІБЦ радісно святкувала тріумфальну перемогу Христа над смертю і пеклом.

Цього святкового дня ІБЦ мала аж чотири служіння: три за звичайним розкладом о девятій, одинадцятій та першій годині і одне служіння на світанку, о пятій годині. Це особливе переживання: встати о четвертій ранку дня Великодня, ніби повернутися на 2000 років тому, ніби опинитися з жінками того ранку перед янголом біля порожньої гробниці. Це один з дуже небагатьох днів, коли вдається радіти так зрання. І поклоніння в такий час відбувається особливо – просто, по-домашньому і дуже щиро.

Зранку  роздумували над 28им розділом Євангелії від Матвія і вітали церкву Василь Острий, Сергій Сологуб та Григорій Комендант. Цікавий факт, який навів Василь, що гробниці відомих єврейських вчителів чи філософів з часом перетворювалися на святилища та місця паломництва. Могила Христа святилищем не стала, тому що Його там немає. Пастор Сологуб закликав не залишати Христа і спільність з Ним для якихось особливих моментів. Йому цікаво і важливо бути запрошеним у наш побут. А Григорій Іванович надихнув бути вірним у виконанні великого доручення: "Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа". Матв.28:19

Pasha_4_Proslavl
Pasha_4_Leha
Справжньою відповіддю Бога і дуже проникливим моментом цього святкового ранку стало покаяння і оновлення чотирьох людей. Тому що ніщо яскравіше за це не демонструє, що Ісус насправді живий. А вже через декілька годин були наступні служіння. Ми насолоджувалися співом музичного гурту і разом з пастором Миколою роздумували над текстом з 1 послання до Солунян 1:10. Основною думкою проповіді став заклик жити реальністю Христового Воскресіння. Тому що його значення простягається на минуле, теперішнє і майбутнє. У минулому "Ви навернулися до Бога від ідолів", щоб у теперішньому "служити живому і правдивому Богові", а в майбутньому Бог через смерть Христа і Його Воскресіння "визволяє нас від майбутнього гніву".
Pasha_11_Mikola
Pasha_8_Ludi
Pasha_10_Ludi
Тобто це неосяжне і неймовірне диво Божої любові і милості має дуже осяжні і практичні наслідки для мого життя, такі як любов до ближніх, стриманість у бажаннях та поведінці, служіння в церкві, ретельність у професії, послух та прийняття наставництва.
Pasha_6_Diti
Pasha_7_Diti

Дуже протверезним став вислів, що коли Христос має для вас значення тільки на Великдень, то не варто дарма витрачати цей день. А ще Христово Воскресіння – це надія. Надія на Його прихід, надія дізнатися відповіді на всі запитання, на торжество правди і справедливості у Його царстві і впевненість в тому, що смерть – це тільки початок. Чому Великдень? Через те, що великий день.

Не через паски, коло сім'ї і друзів за щедрим столом, а через те, що Бог зруйнував останні перешкоди між Собою і кожним з нас. Якщо тільки забажати, хвиля Його любові піднесе і змінить життя назавжди. Спитайте в будь-кого з Його дітей, спитайте в тих, хто справді зустрівся з Воскреслим. Христос Воскрес!  І ці життєстверджуючі слова правдиві не один день і навіть не тиждень: з дня в день, з року в рік Живий Спаситель іде з тобою туди,  куди йдеш ти.

 
Автор:
Поліна Шимпф
Поліна Шимпф