8 речей, які ви не знали про Aдвент | ||||
|
Повні розпродажі, «чорна п’ятниця» та одна одної краще розмальовані вітрини – таке «очікування» Різдва ми імпортували зі Сполучених Штатів. Та ми запозичуємо не тільки погане. З західної культури до нас прийшла традиція Адвенту – чотирьох тижнів до святкування Різдва за Григоріанським календарем. Роками християни намагаються ствердити, що купити лапату ялинку, найбільшу гірлянду, знайти подарунки для родичів та встигнути скупитися, доки спорожніють вітрини - не означає підготуватись до Різдва. Справжнє очікування народження Христа далеке від споживання. Цей час Адвенту присвячений перегляду ключових тем в Біблії для приготування до приходу Спасителя-новонародженого.
Тому, до вашої уваги, вісім речей, які необхідно знати про Адвент:
1. Поняття «Адвент» походить від латинського слова «adventus», що означає «прихід» і є перекладом грецького слова «parousia».
2. Першу згадку про Адвент можна знайти в «Історії франків». Вона розповідає, що в 480 році св. Перпетус дотримував піст тричі на тиждень у декілька останніх тижнів перед Різдвом.
3. Головна мета Адвенту, цього періоду очікування – сфокусувати наші думки на трьох подіях: прихід Ісуса у наш світ у тілі, прихід Ісуса у наше життя, коли ми в Нього віруємо, прихід Ісуса Христа вдруге, у кінці часів.
4. Багато церков використовують символічне запалення однієї з чотирьох свічок кожної неділі протягом останнього місяця до Різдва. Відповідно до однієї з протестантських традицій, перша свічка запалюється на пам'ять приходу Ісуса вдруге, друга символізує вдячність за чудовий дарунок Бога нам – Біблію, третя – пам'ять про Івана Хрестителя та пророків, які звіщали про Месію, а світло четвертої нагадує нам про наше власне покликання – являти світові світло Христа.
5. П’яту свічку запалюють у вечір напередодні Різдва, який у різних країнах називається по-різному: в Україні це Святий вечір, у росіян – Сочельник, в німеців – Heligabend та Holy night в англомовних.
6. У Великій Британії у давні середньовічні часи протягом Адвенту існувала традиція сусідам ходити від дому до дому з так званою «картиною Адвенту». Зазвичай це була коробка, в якій по-різному зображувалася сцена народження Христа, – там обов’язково були фігурки Марії та маленького Ісуса, а сама коробка прикрашалася кольоровими стрічками та яблуками.
7. До Адвенту церкви та доми прикрашаються вінками. Такий вінок виглядає як коло, сплетене з вічнозелених рослин, гостролиста та плюща, які символізують те, що Бог – постійний і незмінний. Гостролист також символізує вінок з тернини, в який Ісус Христос був одягнений вмираючи на хресті за гріхи людей. В Україні для плетення таких вінків використовують хвою.
8. Існує ціла традиція виготовлення календарів Адвенту: від фірмових готових і дуже дорогих до зроблених своїми руками. Загалом це саморобка, яка включає 24 комірки, що символізують 24 дні з початку грудня до Різдва. На кожен день всередині комірки заготовлюється для дітей якось завдання, щось солодке чи іграшка, і неодмінно біблійний уривок з пророків чи євангелистів, який розповідає про народженого у Вифлиємі Ісуса. У їх виготовленні та додержанні виконання завдань бере участь вся родина. Ця традиція з’явилась в Німеччині наприкінці 19-го століття, і незабаром поширилася по всій Європі і Північній Америці.
Адвент – це більше, ніж традиції, вогники і смачна вечеря (хоча і не без цього). Це час і можливість зупинитися посеред всесвітнього хаосу і галасу, щоб побачити серед вогників – Світло, почути серед буденного гомону – Голос і зустріти Ісуса, народженого Спасителя усвідомлюючи вагу події.
Адвент – це очікування. Чекати – невдячна справа, тому що або не справджується те, що чекаєш, або справджується не те, або справджується те і нема на що більше чекати. Тобто очікування - завжди трішки розчарування. І тільки очікування народження Христа не приносить ані болю, ані розчарування. Бо Його народження – це єдина надія людства, що справдилась. |