В’їзд Ісуса в Єрусалим
Автор: Микола Романюк    Неділя, 17 квітня 2011 12:30    PDF Друкувати Електронна адреса
vyizdВ'їзд Ісуса в Єрусалим - це подія з життя Ісуса яка визначає початок останнього тижня життя Спасителя. Тому пильно спостережемо євангельську історію записану Євангелистом Лукою19,28-46 (Допомогою нам стане катрина засновника сієнської школи живопису Дуччіо ді Буонінсенья 1260-1320р., з робіт якого до нас дійшов лише вівтар присвячений осанньому тижню життя Ісуса).

 

1. Цар на ослі - Цар миру

По усьому видно, що чи не вперше за життя Ісус в центрі уваги саме як Цар. Він приймає почесті і славу. Все було б добре, якби не осел. Не клеїться в нашій уяві цар на ослі. Надто не добрі у нас асоціації - впертий, ішак… Але то наша проблема. Бо у юдеїв осел то був популярний транспорт - щось ніби сьогодні фольксваген - народна машина.

У Єрусалим на коні в’їжджали Навуходоносор, Олександр Македонський, Птоломей, Епіфан, а врешті римляни. Вершник на коні - то завойовник. А осел - транспорт мирний. Бо Цар що на Ньому - то Цар МИРУ.  З Ним на землю прийшов мир -про що й співав ангольський хор при Його народжені - а на землі мир. Мир, який приніс Ісус полягав у тому, що Він нашу вину взяв на Себе - і зняв з нас належне покарання. І тим самим відкрив небо - установив зруйнований мир. Ісус - цар миру

 

2. Учитель та Його учні

0duccio_ingressoagerusalemm61Чи бачите, як вони горнуться до Вчителя? Спочатку вони якось ніби й не сприйняли цієї ходи, але швидко захопилися. А що, якщо справді Ісусу царювати - Йому потрібні заступники управителі і т.д. А що якщо момент ось він - настав і Ісус візьме долю знедоленої країни у Свої руки і… відновить царство часів Давида?? З Його то можливостями… Мати двох з них не тратячи часу (відчуваючи наближення моменту) як то є у люблячих і турботливих мамусь за своїх синочків (дарма що тим 30 рочків) йде до Ісуса замовити слівце - щоб один з двох став прем’єр-міністром, а інший - спікером. Ні більше ні менше. А інші давай сперечатись, докоряти, вичисляти хто з ким у якій коаліції… І це не дивлячись, що Ісус очевидно і не двозначно щойно перед цим сказав: «Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його… І посганам Його вони видадуть на наругу та на катування, і на розп’яття, але третього дня Він воскресне!» Мт 20,18-19. Вони ще не навчились слухати Свого Вчителя по справді. Їм доведеться ще пройти через прірву неймовірного розчарування, поразки, депресії, сумніву й невір’я. Але це плата за не вміння і не бажання слухати.

Чи не знайоме це тобі? Ти чуєш якось голос Бога - через Писання, а м’йо через брата, сестру - але це не виглядає тобі серйозним - і ти все  ж робиш що хочеш, що задумав. А тоді терплячи невдачу кричиш до Бога - за що? Як таке могло статись? Якщо ти послідовник Ісуса по-справді, по-справді Його учень - то чим швидше ти навчишся слухати Його голос (слухати і слухатися) і розпізнавати Його посеред багатьох інших - тим наповненішим і цікавішим стане твоє життя. Ти перестанеш бити кулаками повітря, і послідуєш за своїм призначенням, а Він має справу для тебе.  

 

3. Ісус та фарисеї

0duccio_ingressoagerusalemm7 Зверніть увагу на натовп. Посеред нього виділяється маленька групка людей - очевидних противників. Для них уже все ясно - цим в’їздом їхнє рішення визріло - убити. Чим скоріше тим краще.

Маючи мир і мету ми не можемо і скинути з рахунку ворога. Він супроводжував Спасителя, він супроводжує і послідовників. Це ґарантує противлення, атаку. Але цар на нашому боці. То нам навіть смерть не страшна.

Ці чоловіки стоять якраз на дорозі, якою Ісус має ввійти до храму. Собор Сени тут ілюструє Єрусалимський храм.  

 

 

 

 

 

4. Ісус та натовп

Чим цікавий натовп? Нічим. Натовп страшний. Некерований. Людина в ньому загубившись здатна, не тямлячи себе,  на найстрашніші вчинки - аж до вбивства! Ми боїмося його, нам не подобається бути білими воронами. Ми не любимо виділятися, бо нам важливе признання цієї зграї. Тому ми віруємо, як усі, живемо як усі і святкуємо як усі. Хто то йде - запитав натовп. - Та пророк. Це може бути й цікаво - може яка розвага, пригода, скандал чи сенсація?

0duccio_ingressoagerusalemm4Але погляньте на дерево з ліва. Чи немає там одного, який все ж ризикнув відірватися від натовпу - ну так непомітно, потайки? Художник свідомо інтегрує у цю картину Закхея. Він зображений тут, як той, хто зриває і подає пальмові гілки.

А його тут так не вистачає. Одного, який відділився щоб ближче побачити Того, Хто йде. Ця подія не так вже й відірвана від сюжету, вона була днем раніше у Єрихоні. І Ісус помітив оцей пошук шукаючого серця й розуму. - злізай, - мені потрібно бути у твоєму домі. Закхей - це грішник, який приймає грядущого Царя і Месію Ісуса Христа.

Ісус бачить і знає тебе, БО ти зробив уже перший крок щоб відірватися від натовпу на зустріч Богу. Ти прийшов сюди. Ти хочеш більше знати про Бога - а Ісус насправді значно ближче до тебе як ти думаєш. Він готовий навіть забрати твій страх бо Він тебе розуміє. Врешті заради одного, хто відділився від маси Ісус готовий пожертвувати часом, собою, святом у Єрусалимі, почестями від демонстрації, шати і улесливих слів. Бо він любить кожну людину зокрема. І Його любов немов  несе тебе через життя. Ти хочеш жити, ти живеш по справжньому.  

 

5. Ісус і Дім Його Отця

Мета Ісуса - храм. І завтра Він туди увійде. Увійде як 21 рік тому увійшовши, визнав домом свого Отця. Три роки перед цим він увійшовши вже в якості Месії учинивши нечуване - розігнав справжнім грубим чоловічим способом (нагайкою) торговців, міняйлі та інших приватних підприємців. Вони зайняли у храмі увесь двір язичників, тобто люди, які не належали до народу вибраного, але шукали Бога, наближалися до нього. А комерсанти, як завжди і скрізь забрали у них цю можливість. Ісус вигнав зі словами, що дім Отця є домом молитви. Тобто місцем наближення до Бога, спілкування з Ним. А книжники й фарисеї, священики й митрополити зробили усе, щоб ускладнити прихід людини до Бога. Неабияка кількість ритуалів, тяжко зрозуміла мова, спеціальні приписи і передання, …

Ісус і сьогодні очищує Свою Церкву від людський байок, традицій та ритуалів. Він хотів би забрати будь яку перепону на дорозі людини до Бога. Бо ми, люди, любимо створювати і відстоювати ці перепони для інших.  

 

6. Ісус і хрест

Ця картина немов не має центру. І все ж дерева до нього близькі. Три дерева, за містом. Поміж ними росте терновий кущ. Щось митець хотів такою мовою символу сказати шукаючому серцю. А ще гілки дерева на передньому плані натякають на хрест. Дерево вказує на правдиву мету Ісусового в’їзду в Єрусалим - Голгофський хрест, розп’яття за містом. Саме для цього вся ця подорож - її мета - вірна смерть. Без неї немає шляху. І цей шлях повинен пройти Син Божий Сам. Заступницька смерть Його безгрішного має таку силу, що може замінити наш вирок смерті на життя.

Ось такий Він Цар Всесвіту: їде на ослі, Його царський трон - Голгофський хрест а Його корона зроблена з куща тернини. Ось іде не самовдоволений, гоноровий смертний - іде Син Божий. Його видима безсилість на хресті виявляється всесильністю, яка навіть здатна подужати смерть.

 

Ти запрошений приєднатися до урочистої процесії. І в тебе є вибір на чийому ти боці ти будеш: боротись за портфель не слухаючи Ісуса, чи ти замишляєш щось проти нього? Байдужість рівносильна будь-якому значному гріху. В тебе є шлях покори - вслід за упокореним Вчителем, стати слухняним у читанні та у молитві, знайди час для Бога. Бо тоді проживеш смислове повне життя.

А ви що? Сунетесь за течією? Чекаєте сенсації? Чи ви готові а може й зробили крок на зустріч Богові? Зважте - Він негайно піде на зустріч.

 

Дуччо ді Буонінсенья (1255-1319). В'їзд в Єрусалим

Дуччо ді Буонінсенья (1255-1319). В'їзд в Єрусалим

 
Автор:
Микола Романюк
Микола Романюк
biblechurch
Поділитися:

АКТУАЛЬНО 365

Відеогалерея ПО ТЕМАХ

О

П

Р

С

сховатипоказати

© 2024, Ірпінська Біблійна Церква
Розробка та модерація