Автор: Таісія Лукіч Создано: 22.08.2017 21:37 Просмотров: 125

2 липня команда з ІБЦ вирушила в довгу дорогу на Схід України, в зону проведення АТО, Авдіївку, брати участь у бойових діях. Зі зброї група молодих людей мала з собою купу м’ячів, різноманітних підручних матеріалів та, звичайно, Біблію. Лінія фронту проходила між добром та злом, а битва йшла за душі маленьких громадян України.

Avdeevka 1
Якщо точніше, з 2 по 9 липня цього року в Авдіївці ми проводили дитячий Тиждень Спорту вдень, а ввечері – імпровізовану молодіжну програму. Вирушаючи в цю поїздку я мала багато тривог: як діти відреагують на незнайомих людей, чи прийде їх достатньо, щоб проводити програму, погода, безпосередня близькість проведення бойових дій… Та й люди з команди були мені знайомі лише на ім’я.

Avdeevka 2

Але за цими суєтними думками я зовсім випустила з виду, що ми їдемо не самі – перед нами іде Бог. З Його допомогою цей тиждень пройшов не просто чудово, але краще, ніж ми всі могли собі уявити. Й за словами Насті, організатора дитячої програми, це був найменш травматичний табір з усіх. Щодня на базі школи №1 збиралося до 65 дітей, щоб пограти в спортивні ігри, почути Біблійну історію, розучувати яскраві пісні з рухами, робити поробки та експериментувати. Протягом тижня діти мали змогу на станціях заробляти спеціальну валюту – «аванки», які вони могли витратити в останній день на ярмарку.
Ярмарка мала проходила на території церкви «Пробудження» й ми хвилювалися, щоб хоча б половина з тих дітей, які відвідували денну програму, прийшли в останній день, оскільки територія церкви знаходилася достатньо далеко від школи і батьки дещо остерігаються відпускати дітей самих так далеко. Та й нема сенсу заперечувати, що в цьому регіоні досі залишилися стереотипи стосовно протестантських церков. Але, як завжди, Господь не забарився зі Своєю поміччю – ярмарку відвідали всі діти, які ходили на табір! Ба навіть, вони привели з собою батьків, для яких в основній залі церкви організували перегляд християнських фільмів.

Avdeevka 3
Солодка вата, дартс, батут, манікюр, магазин та багато іншого захопили малечу на півтори години. Було цікаво спостерігати за тим, як діти бережливо ставляться до своїх фінансів та як раціонально їх витрачають. Цікаво, що найбільше їх цікавили засоби гігієни (мило, зубні щітки і щітки і т.д.), канцелярія та одяг, а вже потім – розваги та солодощі. Прощання з малечею було дуже зворушливим. За якийсь короткий тиждень ці діти – такі відкриті, розумні, талановиті – стали зовсім рідними.

Avdeevka 4
А вечорами ми грали з місцевою молоддю у футбол, волейбол, спілкувалися та співали пісні під гітару. Часом точилися й запеклі дискусії. Мені було дивно бачити, що більшість з молодих людей ніколи не думали про те, що буде далі після цього життя, навіщо вони тут на землі, які у них цілі та прагнення… Склалося враження, що вони вперше говорили на такі теми й раніше ніхто просто не звертав уваги на духовну сферу життя. Це залишило сумний осад на серці. Також деякі члени нашої команди брали участь в соціальній роботі: розвозка обідів, якась посильна допомога людям похилого віку…
Як і прогулянка містом, частина якого виявилася катастрофічно потрощеною. Поверхові будинки с проваленими перекриттями, посічені кулями та уламками снарядів паркани, люди, які довго не затримуються на вулиці та пам’ятник Тарасу Шевченку, підозріло схожий на Леніна, – це так собі атмосфера для душевної бесіди та знайомства з людьми. Та ми все ж чудово провели час, співаючи пісень в центрі міста своєю командою, що неймовірним чином згуртувалася протягом тижня, та з місцевою молоддю з різних церков.
В неділю брати з нашої групи проводили спільне зібрання. Ми ділилися з прихожанами церкви «Пробудження» піснями, свідоцтвом, брат Віктор виголосив Слово до дітей, а брат Андрій – до дорослих.
Загалом, можу сказати, що ця поїздка стала чудовим часом для мене, щоб переглянути своє ставлення до Божих дій в моєму житті, всі ці обставини показали мені, як мало я довіряю Йому, й який Господь вірний в Своїх обітницях. Також дякую всім, хто взяв участь в організації цього табору, за молитовну та іншу підтримку. Молімося за те, щоб робота в м. Авдіївка не закінчувалася й те зерно, що було посіяне цього літо, не пропало надаремно.

Додати коментар