Автор: Поліна Шимпф Создано: 28.12.2017 23:19 Просмотров: 680

У нашій культурі, яка ще не до кінця розпрощалася з Юліанським календарем, Адвент і 25 грудня, день святкування Різдва у більшості країн, - це розпал робочих дедлайнів, корпоративів та підготовки гардеробу та меню до Нового Року. А ще для більшості кінець року це час підведення підсумків року, а також прийняття нових обіцянок та сподівань. Чи справдились надії на 2017 рік? Чого сподіваємось від Нового 2018 року? Що таке надія взагалі? В цей гарячий період жінки Ірпінської Біблійної Церкви запропонували жінкам Ірпеня зробити зупинку і разом пошукати – Де живе надія?

Nazustrich Rizdvu2

Захід, на якому разом з гостями ми збиралися знайти надію, було заплановано на 16 грудня. Готуватися жінки ІБЦ почали традиційно заздалегідь. За два тижні до заходу силами жіноцтва церкви відбувався ярмарок, ціллю якого було зібрати кошти. Дві неділі поспіль в Домі Марка, що знаходиться на території ІБЦ, відвідувачі могли придбати салати, пиріжки, морси, квашені овочі, прикраси – все що було приготовлене і змайстровано турботливими руками небайдужих жінок.
Аж ось наступив день зустрічі. Треба сказати, що вже декілька років поспіль ми проводимо дві однакових зустрічі для жінок в один день - через неспроможність залу вмістити всіх охочих приєднатися до свята.

Nazustrich Rizdvu9

Nazustrich Rizdvu4


Перше, що бачили жінки підходячи до зали, – це чудову фотозону: камін з різдвяним вінком, подарунками, свічками і кріслом-качалкою поруч. І незважаючи на недуже святкову мряку за вікном, одразу з’являлося це різдвяне передчуття чуда. Святково вдягнені, з гарними посмішками жінки все приходили – дуже радісно було бачити кожну.
Залунали фанфари і чарівні ведучі Катерина Бочевар та Аліна Терещенко повели нас у спільну подорож на пошуки надії. Чому саме така тема? Тому що надія – це щось дуже про жінок. Ми більш емоційні, частіше покладаємось на відчуття і нам так потрібна вона – надія. Навіть коли часи неспокійні, а новини – деморалізують, як не втратити надію? Де її віднайти? На що покладаю свої сподівання я? Також надія – це дуже Різдвяна тема, тому що саме народженням Спасителя у кожної людини з’явилася Надія на спасіння, Надія, яка точно не принесе розчарування.
Атмосфера Різдва огорнула всіх першими акордами відомої пісні «Let it snow» Френка Сінатри, що її заспівала талановита Юля Головіна з музикантами. У повітрі майже з’явився запах гарячого шоколаду. Музика взагалі і колядки зокрема – для мене невід’ємні супутники Різдва, то ж велика вдячність музикантам за маленьке чудо, яке сталося з кожним із нас завдяки їм.moyaPolya

Розпочали ми свою мандрівку з веселих конкурсів – адже потрібно познайомитися і трішки звикнути один до одного. Це чудове відчуття, коли жінки різного віку, статків, професій забувають про все і разом веселяться навіть трохи по-дитячому.

Nazustrich Rizdvu6
Хіба може жіноча зустріч обійтися без порад по прикрашанню дому, поробкам для дітлахів та ідей для креативного загортанню подарунків? Звичайно ж ні. Тетяна Сологуб запропонувала багато чудових ідей, які хотілося запам’ятати буквально всі. А Ірина Горбань підготувала можливість і час для кожної жінки зробити підсвічник своїми руками. Справжня краса може вийти зі звичайної банки з-під майонезу, пари стрічок, жолудів і гілочки ялинки (цей чудовий витвір стоїть у мене на роботі і нагадує, що проблеми логістики – це ще не все).

Nazustrich Rizdvu7


Після того як жінки позмагалися між собою у знаннях про Різдво за допомогою кросворду, на сцену вийшла Тетяна Сологуб. Вона поділилася з кожною присутньою дуже особистим – переживанням про втрату і знаходження надії у своїй сім’ї. Тетяна розповіла власне відкриття і воно варте того, щоб запам’ятати: «Наша віра може бути маленькою, але Бог великий». Це справляє дуже сильне враження – коли ти дотикаєшся до історії іншої людини, стаєш свідком праці Бога в її житті і з тобою діляться частиною радості, що подарував Тані та її сім’ї Господь.

Sologub

Nazustrich Rizdvu1
А в кінці зустрічі поділився своїми роздумами про надію та її джерело Сергій Сологуб. Він також розповідав зі своєї сторони переживання їх з Тетяною сімейної історії, а також запропонував дві історії безнадійних з Біблії, які залишили дуже багато тем для роздумів. Це історії воскресіння доньки Іоіра та жінки, що страждала на кровотечу багато років. Особисто мене дуже вразив момент з роздумів про доньку Іоіра про те, що там де людина ставить крапку, Бог ставить кому, Йому є що сказати. Дуже важко буває довіритися Богові, визнати свою залежність і неповносправність перед Ним. Та це те, чого Він чекає від нас – такої віри, що була у тієї хворої жінки, яка була впевнена, що одного дотику до Спасителя буде достатньо. Сьогодні Бог простягає до кожного з нас свої руки – нехай наша впертість, гордість та гріх не стануть перепоною для тих благословінь, що знаходяться в Його руках. Як побажання кожній, Сергій залишив заклик «Вік живи, вік надійся» - до останнього подиху є Той, надія на Котрого ніколи не буде марна.

solobub sergiy
Відлунала остання колядка нашої зустрічі та це не стало кінцем свята. Ми дуже сподіваємося, що того вечора кожна запрошена жінка стала ближче до Різдва, а особливо до Народженого. Нехай лунає по всій землі, як на зорі людства:« Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля! (Від Луки 2:14)». Христос народився!

Nazustrich Rizdvu10

Nazustrich Rizdvu11

Більше фото

Додати коментар