Автор: Аня Федчук Создано: 27.07.2018 00:38 Просмотров: 131

Як ми можемо бачити Творця?
Ви знаєте, що на світ можна дивитися різними очима? Для цього не потрібно вдягати спеціальні окуляри чи лінзи. Якщо в твоєму серці живе любов, то все навкруги видається зовсім інакшим - яскравішим, цікавішим та гармонійнішим. А ще вдається дивним чином бачити потреби людей та з'являється бажання бути їм корисним.
Любов побуджує команду служіння ландшафтного дизайну працювати над тим, щоб у кожного, хто завітає на територію нашої церкви виникало бажання радіти життю та славити Бога, який є Творцем красивої природи.
Ми не часто говоримо про це служіння, не часто можна побачити людей, які за цим всім стоять. Адже вони частіше тут проводять будні дні, ніж святкові неділі, коли тут найбільше відвідувачів. Я переконана, що пані Ірина Мальчевська, що координує цю, майже ювелірну роботу - продумуваня ландшафтного дизайну, пані Людмила Вовченко, яка невтомно та чисто прополює клумби з турботою про кожну квіточку і всі, хто долучається до допомоги, варті на Велику Подяку! Їх творчі ідеї та наполеглива праця перетворюють територію Ірпінської Біблійної Церкви на частинку того місця, куди завжди приємно приходити. Насправді, тут є можливість послужити. Тож кожен охочий може приєднатися і виділити трішки свого часу для того щоб долучитися до створення цієї краси.

photo 2018 07 25 10 24 30
А ще спілкуючись з пані Іриною, зрозуміла, що це служіння її пристрасть, ось як вона прийшла до рішення цим займатися: " Проходячись по території, я чудово усвідомлюю, що це Божий подарунок нам. Мало таких церков, які наділені цим багатством. Тому я розумію, що це наша відповідальність використати це, щоб показати людям який Прекрасний Бог. Скільки всього він створив. Коли я про це думала і не бачила, щоб хтось цим хотів дуже займатися, то вирішила робити все що в моїх силах, а Бог поступово дарував нових людей, які готові були допомагати і територія почала преображатися. Це спонукало до подальшої праці.
Мене надихає Бог. Я з Біблії знаю про рай, і мої роздуми про той Едемський сад були поштовхом до відтворення хоч трішечки тієї краси, яка встеляла ту землю. Може це для когось здаватиметься дивакуватим, але є ще одне місце, де я чула поклик до насадження рослин на території церкви. Це був цвинтар. Коли мені доводилося побувати на тому місці між рядів пам'ятників померлим людям, я зауважила, що там є дуже гарні місця, і їх прикрашала саме рослинність різного роду. Тоді я подумала: "якщо для тих, хто упокоївся так стараються, то тим більше для живих людей, які ходять по цьому світі та бажають споглянути красиві пейзажі".
В літню пору ми можемо спостерігати всі соковиті барви квіток та кущів різних сортів. Тут ростуть стрункі туї, хвойні вічнозелені деревця, декоративні яблуньки, яскраві суцвіття герані, що прикрашають підвіконники, різнокольорові петунії, дрібний ніжно-білий алісіум та навіть традиційні чорнобривці - і це лише маленька частинка з того всього, чим можна помилуватися влітку.
Весною, осінню та  взимку тут теж можна побачити натхненні картини природи. Поступово вони ставатимуть все кращими, адже в команди, за словами пані Ірини, вже є плани а майбутнє: "Робота з рослинами приносить мені задоволення, але тут є й свої маленьки труднощі. Справа в тому, що купувати рослини, які вже вирощені надто дорого, тому процес засадження території це не тривалий процес, ми бачимо те, що вже росте чи цвіте, але є рослини, які тільки починають рости, і їх часто ще не видно,та згодом настане момент їхнього найкращого вираження, і тоді клумби знову преобразяться. Це був такий задум, щоб територія круглорічно змінювалася, змінювала кольори і форму. Щоб люди приходили та милувалися. Тут вже є, але й має бути ще більше різних сортів рослинності. Ще є плини, щоб посадити деревця біля лавочок, для створення тіньку. Зараз шукаємо найбільш відповідний варіант."

photo 2018 07 25 10 23 11
Увесь день перетворюється на чарівність, коли ти побачиш всього один чарівний кусочок цього світу. Хай це дуже банально, але коли сьогодні з дзвінким гулом джміль прилетів до суцвіття пишної квітки світло- лавандового кольору…я на мить завмерла…Це щось живе і дуже гарне. Він входив в середину "дзвіночка", що на ній, а потім повертався на зовні, перебирався в середину іншого "дзвіночка" і так він оглянув всю квітку. Це життя, яке ми часто не помічаємо, бо спішимо і нам видається, що це просто рослини, які мовчазно і непримітно стоять, але це не так. Виглядає справді вражаюче. Хтось пройде повз такої краси, а для когось у цьому буде видно Бога, що до цього часу пророщує прекрасне з маленької насінинки. А ми з вами можемо долучитися до Його роботи, доглядаючи та зберігаючи це прекрасне.

photo 2018 07 25 10 23 33
Це не лише моя думка, на території можна зустріти людей, яким вона вже полюбилася, тому я поцікавилася їх думкою, і ось відгуки:
" Ця рослинність на території впливає на мене дуже благоприємно, адже нагадує мені моє дитинство. Я виріс на Поліссі, а то край наповнений зеленими пейзажами, квітчастими галявинами. Тому в сучасному місті Ірпінь, де хоч і є парки, але мені особливо любі ці алейкі." - Віктор.

photo 2018 07 25 10 23 42


"Тішуся різноманіттям рослинності, тут цікаво навіть просто сидіти та роздивлятися. Мені, як любительці троянд, їх тут, звичайно, хтілося б побільше, готова навіть поділитися трояндою зі своєї домашньої колекції. Ще мені подобаються туї, це справді прикраса території." - Ірина.

photo 2018 07 25 10 25 04

Додати коментар